У Харкові успішно випробували іонно-плазмовий двигун для далекого космосу

Харківські науковці створили та випробували іонно-плазмовий двигун, який на відміну від рідинних реактивних двигунів зробить доступними далекі космічні мандрівки.

Про це в ефірі Суспільного розповів президент асоціації «Укравіапром» і директор заводу «ФЕД» Віктор Попов. Це підприємство спільно з вченими Харківського авіаційного інституту створило космічний іонно-плазмовий двигун, а наприкінці 2020 року провело його випробовування. «Буквально наприкінці року ми провели випробовування. Я б сказав, що ми виготовили перший у світі український іонно-плазмовий двигун», - сказав Попов.

Іонно-плазмовий двигун вдесятеро менший ніж звичайний рідинний ракетний двигун й при цьому спроможний працювати у відкритому космосі десятиліттями. «До цього для виведення супутників на геостаціонарні орбіти використовувалися рідинні двигуни. Але вони важкі, важать тонну. А іонно-плазмовий двигун замість тонни важить 100 кг, отже 1 до 10. Решту 900 кг буде замінено апаратурою», - вказав Попов.

Крім того, такі двигуни можуть скільки завгодно вмикатись і вимикатись, дозволяючи апарату робити складні маневри на орбіті. А у далеких мандрівках до інших планет і назад такі двигуни є незамінними.

«Маск пропонує летіти на Марс, але тільки в один бік. Тому що сьогодні необхідні інші двигуни — не рідинні і твердопаливні. Іонно-плазмові. І ми разом з «ХАІ» розробили такий двигун і випробовуємо зараз. Такі двигуни потребуватимуть не лише для перельотів. Ось уявіть собі: маленький космічний «трактор», який прибирає сміття на навколоземній орбіті. Також необхідні апарати, на яких можна лагодити супутники. Оп, з орбіти на орбіту. «Під’їхав», «підлікував» — і все ОК! Як з електрикою: увімкнув-вимкнув двигун, з рідинним це неможливо», - каже директор «ФЕДу».

Іонно-плазмові двигуни використовують радіохвилі високої частоти і магнітні поля, для отримання плазми, її прискорення та фокусування. Розігнана таким чином плазма і забезпечує основну тягу двигуна, на відміну від викиду продуктів згоряння хімічного палива, як у традиційних реактивних двигунах. Подібний принцип використовується в звичайних іонних двигунах, які давно встановлюються на космічних апаратах, але на іонно-плазмовому двигуні можна отримати значно більшу тягу, ніж це забезпечують прості іонні двигуни, що дозволить здійснювати переміщення більш масивних космічних апаратів для польоту на далекі відстані. Використання традиційних ракетних двигунів для цього польоту вимагало б величезної кількості палива.

Раніше КБ «Південне» та завод «Південмаш» успішно провели останні наземні випробування рідинного двигуна РД861К. Він призначений для виведення третього ступеня ракети Циклон-4 на задану орбіту у космосі.

Також КБ «Південне» працює над створенням космічного ракетного комплексу на основі ракети-носія легкого класу «Циклон-1М». Тим часом, NASA запустило ракету «Антарес», створену спільно з українськими компаніями. Раніше Ілон Маск назвав українську ракету «Зеніт» найкращою після своїх.