В Ірані почалася гіперінфляція: влада заговорила про ядерну зброю
На тлі санкцій США, Іран зіткнувся з різким прискоренням інфляції. Санкції США позбавили Тегеран половини експортних доходів від продажу нафти, що створило передумови економічного падіння.
Споживчі ціни у квітні в Ірані зросли на 51,4% рік до року. У порівнянні з березнем інфляція прискорилася на 3,9 процентних пунктів і стала рекордною з грудня 1995 року, відзначає TradingEconomics.
Продовольство і напої у квітні подорожчали на 84,4% в порівнянні з цінами попереднього року. Зростання цін на одяг і взуття прискорився з 55,5% до 57,8%, на меблі та предмети домашнього вжитку — з 78,3% до 80,1%.
Транспортні послуги подорожчали на 52,5%, розваги — на 72%.
Імпортні товари дорожчають на тлі обвалу національної валюти — ріалу, курс якого на «чорному» ринку за чотири місяці упав на 17%, до мінімуму з жовтня минулого року - 143 тисячі ріалів за долар, зазначено на сайті Bombast.com. Офіційний курс в Ірані встановлений на позначці 41 тисяча ріалів за долар, однак він доступний лише держструктурам для обмеженого переліку транзакцій.
Ріал дешевшає по мірі того, як приплив твердої валюти в Іран скорочується: у квітні країні вдалося експортувати менш як 1 млн барелів нафти на день проти 2,3 млн барелів рік тому.
В результаті, за оцінкою Держдепу США, іранська економіка недоотримала близько 10 млрд доларів, що посилило рецесію, яка почалася ще в минулого року. До квітня падіння ВВП Ірану прискорилося до 6% з 3,2% за підсумками 2018 року.
Згідно з оцінкою МВФ, Ірану потрібна ціна нафти в 125,6 долара за барель, щоб збалансувати держбюджет, критично залежний від продажу сировини.
Посилення санкцій та скасування тимчасового дозволу на покупку іранської нафти для Китаю, Індії та ще шести країн, експортні доходи Тегерана зменшиться додатково вдвічі, прогнозують аналітики Bank of America.
За їхньою оцінкою, з великих клієнтів Тегерана лише Китай і Індія зважаться на купівлю нафти в обхід санкцій: це обвалить експорт до 500 тисяч барелів на добу.
У відповідь Іран припиняє виконання своїх зобов'язань за двома ключовим пунктам ядерної угоди, укладеної за участю «шістки» міжнародних посередників у 2015 році.
Ісламська республіка з 8 травня зупинить скорочення запасів збагаченого урану, а також важкої води на реакторі в Араку, яка може використовуватися для виробництва ядерної зброї.
Про це оголосила в середу Вища рада національної безпеки Ірану, як повідомив Bloomberg.
Ультиматум такого змісту: Сполученим Штатам, які в односторонньому порядку розірвали угоду й відновили санкції проти Тегерана, а також Європі, яка неофіційно приєдналася до нафтового ембарго, дається 60 днів на те, щоб скасувати санкції та виконати обіцянки в банківській і нафтовій сферах, заявила Вища рада національної безпеки Ірану.
«Коли наші вимоги буде виконано, ми відновимо в такій же мірі припинені зобов'язання, інакше Ісламська Республіка Іран крок за кроком зупинить процес виконання інших зобов'язань», - йдеться в заяві.
Як зазначає IRNA, офіційний лист з ультиматумом було доставлено в середу вранці послам Росії, Китаю, Великобританії, Франції та Німеччини в Тегерані.
Якщо Іран призведе свої погрози, в ЄС розглянуть можливість відновлення санкцій слідом за США, попередила глава Міноборони Франції Флоранс Парлі.
«Вихід з угоди — найгірше, що може зробити Тегеран в даний момент», зазначила Флоранс Парлі.
Відзначимо, втім, що хоча офіційно Євросоюз не приєднався до американських обмеженням на закупівлі іранської нафти, де-факто постачання в ЄС з Ірану впали до нуля, навіть попри те, що двом країнам — Греції, Італії — було дозволено продовжувати їх до 2 травня 2019 року.
Механізм обходу санкцій, який більше півроку обговорювалося в Брюсселі й було презентовано в лютому, на ділі виявився профанацією.
Система INSTEX (Instrument in Support of Trade Exchanges) зі штаб-квартирою в Парижі не передбачає перерахування до Ірану грошових коштів за купівлю нафти і є по суті бартерною схемою — нафту в обмін на продовольство і ліки, що повністю відповідає американському режиму санкцій.
Тегеран вважає запропоновану схему «принизливою» і не погодиться брати участь в ній, заявив голова судової влади Ірану аятолла Садок Ларіджані.