У латвійському PNB Bank заарештовано рахунки 10 українських IT-компаній

У латвійському PNB Bank, який 12 вересня був визнаний неплатоспроможним, арештовано рахунки 10 українських IT-компаній через звинувачення у відмиванні коштів.

Як повідомляє видання «НВ Бізнес», що має у своєму розпорядженні фрагмент листа, який постраждалі компанії написали віце-прем'єру з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитру Кулебі, компанії не можуть отримати навіть 100 тис. євро гарантованої виплати через арешт.

«Ми стурбовані практикою щодо українських, в основному ІТ компаній, які були клієнтами латвійського банку «PNB BANKA», щодо здійснення гарантованої виплати. У процесі підготовки та подання документів, необхідних для отримання суми гарантованої виплати в розмірі 100 тис. євро, вони отримали повідомлення від Служби фінансової розвідки Латвії, що їхні рахунки заарештовані, а самі компанії були звинувачені у відмиванні грошей і фінансування тероризму! Такі листи з обвинуваченням отримали компанії, які мали рахунки в банку не менше 5 років і завжди проходили перевірки банку і не викликали ніяких підозр з боку служби фінансового моніторингу банку. Проблеми почалися тільки після подачі документів на відшкодування гарантованої виплати. Мова в основному йде про відомі ІТ компанії, які прозоро ведуть свою діяльність протягом багатьох років як в Україні, так і за її межами… Така проблема має системний характер і не є поодиноким випадком. Українські компанії стали заручниками ситуації, втративши вклади, та ще й повинні боротися за власні кошти, витрачаючи десятки тисяч євро на латвійських юристів, які не дають 100-відсоткової гарантії у вирішенні цього питання. Таке ставлення до українських контрагентів на жаль може стати серйозним бар'єром для майбутніх взаємин між українськими інвесторами/компаніями і Латвією», — йдеться у листі.

Юристи, що представляють інтереси постраждалих компаній, розповіли, що процедура отримання гарантованої суми за своєю суттю є нескладною: необхідно просто надати певний пакет документів, і надалі кошти в розмірі до 100 тис. євро будуть перераховані на вказаний клієнтом рахунок. У разі, якщо на рахунку клієнта було більше 100 тис. євро — сума перевищення виплачується в порядку задоволення кредиторських вимог. Процедура в принципі теж аналогічна нашій і вельми звична, хоч і з особливостями місцевого законодавства.

«І з самого початку процедури отримання гарантованої виплати клієнти почали стикатися з проблемами. Доходило до абсурду, коли клієнт подавав необхідні документи через діючі представництва, а потім через деякий час йому ставало відомо про те, що довіреність у співробітників представництва була або відкликана, або закінчився термін її дії. Тобто, документи прийняли, але не мали права цього робити», — розповідає один з юристів, що побажав не називати свого імені.

Нагадаємо, бізнес, який підписав цивільно-правовий договір з фізичною особою-підприємцем (ФОП), може не платити 22% єдиного соціального внеску з фонду заробітної плати. А ФОП ІІІ групи на спрощеній системі оподаткування віддає до держбюджету 5% від отриманих грошей і мінімальний соціальний внесок (918 грн на лютий 2019 року).

Для вирішення такої ситуації в уряді пропонували перевести ФОПів на повний податок і обмежити їх працевлаштування. Міністерство соцполітики підготувало відповідний законопроект. Але це торкнеться лише тих роботодавців, які зменшують платежі в бюджет шляхом використання фізосіб-підприємців замість найманих співробітників.

Відзначимо, що кількість фізосіб-підприємців у сфері інформаційних технологій за останні три роки зросла на 45%. При цьому загальне число приватних підприємців скоротилося на 8%. На зустрічі з IT-шниками прем’єр-міністр Володимир Гройсман і президент Петро Порошенко запевнили, що індустрію новий законопроект Мінсоцполітики не зачепить.

Тим часом в команді президента Зеленського ФОПам хочуть пробачити кілька мільярдів гривень боргів.