У МЗС назвали найскладніші напрямки роботи цього року
Найбільшими провалами дипломатичного відомства стала робота на іранському та угорському напрямках.
«Провали. Треба налаштуватися на самокритику. Я б хотів, щоб ми вийшли на конкретні результати у перемовинах з Іраном щодо нашого збитого літака. Попри весь наш тиск, попри всі наші намагання вести перемовини і так, і так, станом на кінець року іранська сторона все-таки не виконала ті обіцянки, які вона давала. Ми так і не отримали, наприклад, технічний звіт про катастрофу, і не змогли просунутися в переговорах. Тобто, багато було зроблено, ми далеко просунулися, але недостатньо для того, щоб вийти на той результат, якого ми очікували», - зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів у інтерв'ю ТСН.
«Ми можемо перейти до фази судового розгляду, тільки якщо зрозуміємо, що всі можливості врегулювати це питання з Іраном вичерпано. І зрозуміти це має не лише Україна, а й інші постраждалі країни. Я наголошую, що в процесі переговорів з Іраном Україна не діє сама. Ми є лідером команди постраждалих країн і виступаємо від їхнього імені. Тому це має бути наше спільне рішення», - пояснив дипломат.
Ситуацію з Угорщиною Кулеба описав двояко.
«Як це не дивно, Угорщину я теж віднесу до провалів. Але, знаєте, відносини з Угорщиною вони такі: то здобуток, то провал. Наприклад, коли Угорщина не виступила проти надання Україні статусу партнера з розширених можливостей НАТО, це, очевидно, я вважаю здобутком української дипломатії», - підкреслив Кулеба.
На його думку, втручання Угорщини в місцеві вибори у 220 році «безперечно було провалом». З іншого боку, факт того, що Угорщина не стала врешті-решт виступати проти надання Україні статусу партнера з розширених можливостей НАТО, Кулеба назвав українською перемогою. Також до здобутків української дипломатії за 2020 рік Кулеба зарахував створення Люблінського трикутника, Кримської платформи та досягнення прогресу у стосунках з Туреччиною, Великою Британією та Румунією.
Нагадаємо, у вересні під час виступу на загальних дебатах 75-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, президент Володимир Зеленський повідомив про створення переговорного майданчика під назвою «Кримська платформа». Це міжнародний формат переговорів для координації дій міжнародного співтовариства з деокупації Криму і захисту прав та інтересів кримчан.
Створення «Кримської платформи» підтримали Словенія і Велика Британія. Міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань зазначив, що його країна готова взяти участь у форумі, якщо Україна про це попрохає. Україна запросить до Кримської платформи і депутатів Європарламенту.
Україна також висловила намір запросити до участі в Кримській платформі Росію. У відповідь депутат Держдуми РФ Михайло Шеремет запропонував створити майданчик з «деокупації України» від «зовнішнього управління» Заходу.
У жовтні президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган вкотре заявив, що Анкара не визнає незаконну анексію Криму Росією. Він готовий приєднатися до переговорів у рамках «Кримської платформи» і стати її активним учасником.