У «Нафтогазі» розповіли, як протидіятимуть після згоди Данії на будівництво «Північного потоку-2»

У «Нафтогазі» очікували на те, що Данія поступиться тиску та дасть дозвіл на прокладку газопроводу «Північний потік-2» у своїх водах. Завадити російській енергетичній експансії можуть лише потужні санкції та реформування газового сектору в Україні.

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10156999774523440&set=a.148480383439&type=3&theater

Про це у Фейсбуці написав глава «Нафтогазу» Андрій Коболєв. За його словами, у компанії очікували на подібне рішення Данії протягом осені, бо принципова позиція цієї країни не могла протидіяти геополітичній зброї, а лише відтермінувала будівництво газопроводу. Коболєв вказав, що дієва протидія агресії в сьогоднішньому світі - санкції великих західних держав, тому у «Нафтогазі» будуть максимально підтримувати українських дипломатів в цьому напрямку.
А всередині України ще важливішим стає завершення реформи ринку газу і повне впровадження європейського енергетичного законодавства, і анбандлінг, який дозволить Україні залучити потужного західного партнера до управління українською ГТС. Також зберігатиметься важливість арбітражних і судових проваджень між «Нафтогазом» і «Газпромом».

Нагадаємо, датський уряд дав добро на прокладку російського газопроводу «Північний потік-2». Його дозволили будувати через континентальний шельф на південний схід від острова Борнхольм Данія тривалий час опиралася тиску з боку Росії і Німеччини, відкладаючи видачу дозволу на прокладку трубопроводу.

27 березня 2019 року Національне енергетичне агентство Данії відмовилося затверджувати маршрут «Північного потоку-2» у власній морській економічній зоні.

Прем’єр-міністр Ларс Люкке Расмуссен назвав «Північний потік-2» політичним і заявив, що питання транзиту російського газу через ГТС України має пріоритетне значення. Міністр закордонних справ Данії Андерс Самуельсен заявив, що його країна ще не вирішила, чи надавати відповідний дозвіл «Газпрому», і буде оцінювати, «що відбувається в Росії і як вона поводиться з Україною». За його словами, уже зараз видно, що Росія «безумовно не працює в інтересах Данії в цілому».

Через позицію Данії, будівництво газопроводу могло затягнутися на кілька років.