У Нікараґуа арештували вже сімох кандидатів у президенти. Закон забороняє їм закликати до введення санкцій проти влади

Влада Нікараґуа в суботу, 24 липня, арештувала вже сьомого кандидата в президенти за звинуваченнями в порушенні закону — ухвалений у грудні 2020 року документ забороняє кандидатам закликати до введення санкцій проти чинної влади.

Про це повідомляє «Голос Америки».

Президентські вибори в Нікараґуа мають відбутися 7 листопада 2021 року. Але вже з кінця травня влада чинного президента Даніеля Ортеґи (який завершує третій термін на посаді) почала серію обшуків та арештів критично налаштованих до нього політиків і кандидатів.

Підставою для цього зокрема є ініційований Ортеґою закон, ухвалений парламентом Нікараґуа в грудні 2020 року. Він забороняє обиратися до влади «тим, хто просить, вітає і схвалює введення санкцій проти держави Нікараґуа».

24 липня під приводом порушення закону арештували кандидата Ноеля Відаурре — одного з потенційних кандидатів від опозиційного альянсу «Громадяни за свободу». Відаурре наразі перебуває під домашнім арештом.

Відаурре долучився до ще шістьох опозиційних кандидатів у президенти, які нині перебувають під вартою або домашнім арештом. Проти них висунули різні звинувачення: від заклику до введення санкцій до фінансування тероризму.

Окрім Відаурре, 24 липня також арештували політичного коментатора Джейма Ареллано. Загалом, як підрахував «Голос Америки», під вартою перебувають близько двох десятків журналістів та опозиційних активістів.

Хвиля арештів і обшуків викликала осуд із боку Сполучених Штатів та Європейського Союзу. У США Ортеґу назвали «диктатором», а ЄС розширив санкційний перелік, запроваджений ще раніше через погіршення ситуації з правами людини.

70-річний Даніель Ортеґа на чолі своєї лівої партії «Сандиністський фронт національного визволення» у 1979 році повалив тодішню диктаторську династію Сомоси. Він уже був президентом у 1984-1990 роках і повернувся до влади у 2007-му.

В останні роки Ортеґу звинувачують в авторитаризмі й придушенні опозиції. Зокрема у 2018 році він розпорядився жорстко розігнати антиурядові протести, внаслідок чого загинули понад 300 людей, а ще тисячі були змушені виїхати з країни.

Понад те: з 2017 року віцепрезиденткою Нікараґуа є дружина Ортеґи Розаріо Мурільйо.

Читайте також:

У серпні 2020 року в окупованому Криму відкрилося «почесне консульство Нікарагуа у РФ», а посаду «консула» зайняв учасник російської окупації Криму Олег Белавенцев, якого визнано винним у посяганні на територіальну цілісність і недоторканість України, підбурюванні до державної зради та веденні агресивної війни проти України і призначено заочно покарання у вигляді 13 років позбавлення волі. Україна направила владі Нікарагуа ноту протесту і закликала скасувати це рішення.

У листопаді МЗС висловило протест через незаконний та непогоджений з Україною візит посла Нікарагуа у РФ Альби Асусени Торрес до тимчасово окупованого Криму для вручення «почесному консулу Нікарагуа в РФ з резиденцією в м. Сімферополь» Олегу Бєлавєнцеву консульського патенту. Тоді ж Україна розпочала санкційний процес проти Нікарагуа.

1 лютого Президент України Володимир Зеленський вніс у Верховну Раду постанову про запровадження санкцій проти Нікарагуа. А 2 лютого документ підтримали 322 народних депутати.

Повідомлялося, що МЗС України вважає, що ухвалені Верховною Радою санкції проти Нікарагуа, яке відкрило «консульство» в окупованому Криму, дозволять ефективно захистити національні інтереси та покажуть готовність рішуче відстоювати суверенітет і територіальну цілісність України.