В Оксфорді створили карту фейків

Вчені з Оксфордського університету знайшли приклади пропаганди, придушення інакомислення та маніпуляцій із громадською думкою у соціальних мережах 70 країн світу. Число таких країн зростає — у 2017 році їх було 28, а в 2018-му вже 48.

Про це йдеться в дослідженні Оксфордського інтернет-інституту.

У 2019 року в 26 країнах світу інформаційну пропаганду використовували для порушення основних прав людини (Азербайджан, Китай, Куба, Єгипет та інші), дискредитації політичних опонентів (Іран, Казахстан, КНДР, Катар, Росія та інші) і тиску на громадську думку (Саудівська Аравія, Судан, Сирія, Таджикистан, Таїланд, Туреччина, ОАЕ, Узбекистан, Венесуела, В'єтнам, Зімбабве).

На думку авторів дослідження, в України «середній потенціал» в поширенні дезінформації. У кампаніях з їх поширення задіяні штатні співробітники, що працюють цілий рік з послідовною стратегією.

На такому ж рівні пропаганда знаходиться в Азербайджані, Бахрейні, Бразилії, Камбоджі, Кубі, Ефіопії, Гватемалі, Грузії, Індії, Казахстані, Киргизстані, Малайзії, Таджикистані, Таїланді, Туреччині, Великобританії та Узбекистані.

«Високий потенціал» — у США, Росії, Китаю, Єгипту, Ірану, Ізраїлю, Саудівської Аравії, Сирії. Там в інформаційній пропаганді задіяні сотні і тисячі персоналу, на неї витрачаються «значні кошти» і проводяться «наукові дослідження та розробки».

Зазначимо, що штрафувати і саджати до в’язниці за фейкові новини будуть і у Малайзії. Штраф сягне до 123 тис. доларів, а позбавлення волі – до 6 років. Згідно нового закону, справи будуть розглядатися шляхом незалежного судового процесу.

Закон про боротьбу з фейками на виборах підтримали і у Франції. Тепер суди у період виборів зможуть вирішувати, які повідомлення є правдивими, а які – ні. В останньому випадку передбачено їх видалення.

А на початку березня РФ затвердила покарання за неповагу до державної влади в Інтернеті. Якщо особу викрили у неповазі до влади, їй загрожує арешт або великий штраф. Тоді ж Держдума прийняла закон «Про інформаційні технології та захист інформації», який охрестили як «антифейковий».