Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця розповів про провал Росії у Радбезі, перспективи розгортання Кримської платформи на базі ООН і можливість створення міжнародної адміністрації на Донбасі та введення миротворців.
Дипломат в інтерв’ю Lb.ua.також позитивно оцінив наміри Байдена відновити стосунки з ЄС та плани повернення США до Ради ООН з прав людини – це буде надзвичайно важливо для України. Крім того, постпред вважає, що РФ не зможе піти на захоплення нових територій України, оскільки це обернеться для неї катастрофою. Усе інтерв’ю за хвилину.
Україна відправила Леоніда Кравчука на обговорення у Радбезі ООН за результатом аналізу ОП, МЗС і Постійного представництва в ООН. «Хто, як не голова української делегації у ТКГ, пан Кравчук, може протиставити маніпулятивним, заполітизованим заявам російської сторони реальний фактаж щодо того, що відбувається на фронті, що відбувається із перемовинами». Кислиця говорив із Кравчуком перед виступом. «Ми усе спланували. Усе було обговорено, ролі прописані. З нашими партнерами ми визначили, що має бути домінуючим наративом».
Україна не скликатиме Радбез ООН через форум в ОРДЛО «Русский Донбасс». «Це ще не той рівень проблеми, який вимагає прямого залучення Радбезу». Однак це питання відобразять у нових документах наступної сесії та обговорять його на засіданні Генеральної асамблеї 23 лютого.
Росія навряд піде на захоплення нових територій, скориставшись змінами до своєї конституції. «Росії нині невигідно ані політично, ані економічно, ані соціально приєднувати до себе нові території. Тому що вона цей тягар не потягне». До того ж, це буде порушенням міжнародного права, і світ відреагує жорстко. «Це для РФ буде повною катастрофою. Натомість інтересам Москви, як і раніше, відповідає знекровлення, ослаблення сусідів Росія чекає сприятливого моменту, щоби нас усіх поглинути».
В ООН наразі відсутнє практичне обговорення щодо введення миротворчої місії на Донбас чи створення міжнародної адміністрації. До того ж, звернення України до Секретаріату Радбезу ООН щодо розгортання місії досі чинне. «Можливо усе, зокрема й запровадження міжнародної адміністрації. Однак для цього мають бути прописані чіткі умови припинення війни між РФ і Україною». Спершу має бути досягнута мирна угода між Україною і РФ, потім йде підтримка ООН, а уже потім їде місія, яка обирає формат під цей мирний договір, після чого фінальний документ має схвалити Рада.
У 2020 році через структури ООН виділили $126,8 млн для підтримки жителів Донбасу. «План гуманітарного реагування для України на 2021 рік спрямований на задоволення потреб 1,9 млн людей, що потребуватиме $168 млн». Водночас торік на ООН навалились купа проблем, які потребували додаткових фінансів, це і пандемія, і збільшення голоду та крайньої бідності, масова втрата роботи, природні катастрофи, військові конфлікти у Сирії, Ємені, Судані, Лівії, Південному Судані, ЦАР. «Минулорічний обсяг допомоги, наданий через структури ООН досяг рекордних показників – $17 млрд.»
«Ми постійно обговорюємо питання повноцінного запуску «Кримської платформи» на базі ООН». До того ж на Радбезі представник США заявив, що Америка підтримує українську ініціативу. До того ж важливо, щоб рекомендації ООН по порушення прав в окупованому Криму і мілітаризацію півострова не лишались лише на папері та обговорювались частіше, ніж раз на рік у Генасамблеї. «Тому я бачу великий потенціал «Кримської платформи» у тому, щоб ми мали можливість протягом року взаємодіяти з нашими партнерами по багатьом галузям, які дотичні до наших резолюцій»
Управління ООН насправді не було за непоєне закриттям каналів Медведчука. «В Управлінні заявили, що вивчать відповідність міжнародному праву, правам людини. Це не був якийсь вирок чи засудження, як це намагалися подати в Україні». До того ж це не справа Секретаріату ООН, вони мають просто вивчити ситуацію, вислухати сторони і доповісти керівництву. «Питання телеканалів Медведчука в Нью-Йорку не звучало».
Штати не поки не повернулись до Ради ООН з прав людини. Для цього їм треба відновити статус спостерігача за роботою РПЛ, а потім потрібно виграти вибори до складу цієї Ради. Наступні вибори пройдуть у жовтні 2021 року, і якщо США візьмуть у них участь, то стануть членом лише з січня 2022 року. «Штати мусять бути в РПЛ, це було неправильне рішення, що адміністрація Трампа вирішила вийти зі складу цього органу». Адже у новому складі РПЛ зібрались представники найбільш авторитарних держав. «Надзвичайно важливо, щоб США переглянули своє ставлення до РПЛ, бо з кожним циклом виборів цей орган деградує»,
«Для України важливо, що Байден збирається відновити гарні відносини із Європою, які постраждали за часів його попередника». Тому що заТрампа ми були між двох вогнів. Україні вигідно, щоб розбіжностей між ЄС і США було якомога менше. «Чим кращий трансатлантичний зв’язок між США і ЄС, тим краще Україні. І тим гірше Росії».
У світі не може бути альтернативи ООН, навіть ініціатива США зібрати форум демократій. «Ви ж не міняєте хату кожного разу, коли в ній треба навести лад, прибратися? Так і з ООН. Тут питання у тому, як очиститися самим і навести порядок».
