В пошуку ринків збуту: російський газ виявився не потрібен Китаю, на черзі – Україна

В пошуку ринків збуту: російський газ виявився не потрібен Китаю, на черзі – Україна

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Російська Федерація готова знизити ціну на газ для України за умови прямого постачання.

«Ми готові працювати з Україною і щодо транзиту нашого газу до Європи й по постачанню самого газу в Україну за ціною, нижче ніж Україна отримує російський газ по реверсу з боку Європи. Я хочу, щоб усім було зрозуміло, що неможливий ніякий реверс. Якщо ми будемо безпосередньо поставляти газ в Україну, ми готові навіть знизити ціну до 20 і навіть 25 відсотків», – цитує видання виступ президента РФ за підсумками саміту БРІКС.

Невже країна-агресор докорінно змінила свою позицію до України, як території «інтересів РФ», чи, можливо існують економічні та правові передумови відповідної риторики, про які пан Путін не хоче говорити, вдаючи добрі наміри в пошуках співпраці.

Новина, яка облетіла шпальти більшості видань, не залишалася поза увагою й голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Андрія Коболєва.

Отже, переконані, що на слова президента країни-агресора варто подивитися через призму актуальних проблем, які останнім часом негативно впливають на реалізацію стратегічних планів «Газпрому», істотно погіршуючи показники сировинної економіки Росії.

Падіння попиту на європейському ринку газу

Низький попит на газ в Європі та різке падіння спотових цін заставляють «Газпром» шукати нові ринки збуту. Наразі «Газпром» отримав подвійний удар: монополіст зіткнувся з істотним скороченням експорту, який супроводжувався істотним падінням ціни.

Бюджет «Газпрому» істотно потерпає від зниження цін в Європі, внаслідок пропозиції скрапленого природного газу зі США, та через втрату турецького ринку газу.

Нагадаємо, частка скрапленого газу в європейському імпорті за рік злетіла з 10% до 20%. Такий рівень пропозиції на ринку газу не міг не повипливати на ціноутворення: середня ціна російського газу у другому кварталі 2019 року до ЄС складала $207  за тисячу кубометрів, що на 20% дешевше, ніж на початку 2019 року.

Згідно з даними Центробанку Росії, обвал був майже дворазовим: платіжний баланс показує у другому кварталі лише 8,7 млрд доларів доходів від продажу газу за кордон (проти 14,1 млрд доларів в січні-березні).

Порівнюючи з першим кварталом 2019 року – $14,1 млрд, падіння надходжень валютного виторгу відбулося на 38,2%, а в річному вираженні — на 20%.  За два роки такий показник валютного виторгу став мінімальним.

Експортні доходи «Газпрому» впали майже на 40%. Аналітики стверджують, що нижче таких показників, які зафіксовано в поточному десятилітті, «Газпром» заробляв лише одного разу — влітку 2016 року отримавши $6,5-6,6 млрд за квартал. Варто наголосити на об’єктивних ринкових факторах, що обумовлювали ціноутворення — услід за ціною на нафту, відбулося падіння ціни на газ в Європі, сягнувши мінімальних за 12 років показників ціноутворення.

Зі звітності «Газпрому» випливає суттєве скорочення постачання на всіх без винятку ринках: в Європу на 8,9% (117,9 млрд кубометрів), до країн колишнього СРСР — на 7,2%, на 2,4% – на внутрішньому ринку РФ.

Відтак вперше за 1,5 року «Газпром» став збитковим за грошовими потоками: квартал компанія закрила з касовим розривом на 55 млрд рублів. За підсумками року він може досягти 7 млрд доларів, прогнозують аналітики Сбербанк CIB.

Східний напрямок також провальний — російський газ не потрібен Китаю

Попри те, що Росія плекала неабиякі надії на Китай розширяючи ринки збуту в східному напрямку, наразі й цей ринок не залишив місця для оптимізму.

Попит на газ на китайському ринку виявився значно нижчим за прогнози уряду, і на внутрішньому ринку виник надлишок пропозиції, йдеться в повідомленні Interfax Energy з посиланням на топменеджер енергетичних компаній КНР.

Згідно з прогнозами нафтогазової корпорації Sinopec, яка є однієї з найбільших за обсягами видобутку в КНР, очікується, що у 2020 році попит на природний газ складатиме близько 9 млрд кубометрів.

В умовах поставлених цілей уряду довести частку споживання газу до 10% (360 млрд кубометрів), за підсумками 2019 року попит складатиме до 305,9 млрд куб.

Відтак, пропозиція газу 315,2 млрд кубометрів, з яких 9,7 млрд буде «надлишком», прогнозує Unipec (трейдинговий підрозділ Sinopec), яка першою з державних корпорацій опублікувала прогноз на прийдешній рік.

У 2020 році, згідно з оцінками компанії, попит зростатиме до 335 млрд кубометрів, однак пропозиція знову перевищуватиме попит – 344,6 млрд.

Надлишок – 9,6 млрд кубометрів — вдвічі перевищить обсяг, який по трубопроводу «Сила Сибіру» у 2020 році має намір поставити «Газпром» (5 млрд кубометрів).

Транспортування газу трубопроводом вартістю 17 млрд доларів планується розпочати 20 грудня. Вийти на повну проєктну потужність 38 млрд кубометрів на рік планується до 2024 року.

Постачання російського газу можу спровокувати негативний вплив на попит, йдеться у заяві генерального керуючого російського підрозділу PetroChina International в інтерв’ю «Інтерфаксу».

«З погляду попиту Китай все ще перебуває в ситуації невизначеності. Є багато факторів, зокрема інфраструктурних, прийнятність ціни, а також заміщення, внаслідок інтенсивного розвитку альтернативних джерел енергії», – зазначив Ван Хайянь.

«Внутрішнє виробництво газу в Китаю, ймовірно, набуде суттєвого зростання в наступні декілька років», – зазначив топменеджер PetroChina International.

Варто зазначити, у 2018 році Китай добував 160,2 млрд кубометрів газу, задовольняючи близько 56% попиту внутрішнього споживання.  Згідно з прогнозом міністерства природних ресурсів КНР у 2019 році, видобуток зростатиме до 174-175 млрд кубів завдяки розробці сланцевих родовищ, які є найбільшими  у світі (1,1 трлн кубометрів).

Нагадаємо, китайськими вченими анонсовано розробку нової технології видобутку природного газу, що дозволить відкрити доступ до масштабних сланцевих родовищ. Адже, маючи 31,6 трильйона кубометрів сланцевого газу в надрах, Китай був спроможний добувати лише біля 6 млрд кубів на рік, оскільки основні поклади сконцентровані в провінції Сичуань на глибині понад 3,5 тисячі метрів нижче рівня моря.

Wood Mackenzie прогнозує зростання китайського видобутку природного газу вдвічі. За даними компанії до 2040 році китайський видобуток складатиме  325 млрд кубометрів на рік.

Досвід співпраці на умовах «Газпрому»

Для розв’язання проблеми фінансового стану монополіста, Газпром не вдавався до оригінальних рішень: для країн колишнього СРСР він просто підняв ціну.

Варто зазначити, в той час, коли ринкова кон’юнктура грала на пониження ціни, в умовах монополії, вона навпаки — зростає.

І хоча продажі газу скоротилися (з 20,6 до 19,1 млрд кубометрів за пів року), «Газпром» таким чином  заробив додатково 18,8 млрд рублів. Всередині РФ газ також подорожчав на 4%, що навіть в умовах зниження продажів дозволило «Газпрому» заробити додатково 10 млрд рублів.

Відтак середня ціна російського газу  підвищена Газпромом на 9% в доларах і на 19% в рублях, — повідомляє прес-служба монополіста в коментарях до звіту по МСФО. Наразі середня ціна  кубометра газу для колишніх союзних республік складає  163,2 долара, або 10 637 рублів. Та не забуваємо про «політичну» ціну, яку сплачує, приміром, Білорусь.

В підсумку, підвищуючи ціни, компанія змогла компенсувати близько третини грошей, недоотриманих на європейському ринку: виторг в ЄС впав на 12%, або 98 млрд рублів і за квітень-липень склав 742 мільярдів рублів (проти 840 млрд у 2018 році).

Боротьба за український ринок

«Газпром» визнав, що для них постачання газу в Україну є набагато важливішими ніж транзит через Україну. Це має економічне підґрунтя,  адже впродовж багатьох років РФ отримувала від України за газ в середньому на $5 мільярдів більше ніж сплачувала за транзит. Слід зауважити — це 5 % ВВП України.

У свій час, очільник «Газпрому» зазначив, якщо Україна погодиться на відновлення контракту постачання газу, то  ціни на газ можуть бути знижені — для кінцевого споживача вартість газу опуститься на 25%. Транзитний контракт, який рік тому Міллер обіцяв розірвати через рішення Стокгольмського арбітражу, зобов’язуючи «Газпром» виплатити «Нафтогазу» – $2,56 млрд, також може бути продовжений.

Але, умови на яких «Газпром» хоче здійснювати прямі постачання в Україну газ та піде на радикальне зниження? Такими поступками української сторони можуть бути лише скасування «Нафтогазом» боргу «Газпрому», відмова від будь-яких арбітражів, а також відмова від  ринкових європейських правил у газовій сфері.

В підсумку, для повного розуміння обставин, про які також пан Путін не згадав, слід навести коментар голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Андрія Коболєва, який він залишив на сторінці в Фейсбук.

Отже, зі слів Коболєва, газ Україна наразі фізично імпортує з території трьох країн Євросоюзу, використовуючи наявні газопроводи. Окрім «Нафтогазу» їх використовує ще багато інших європейських компаній. Наприклад, такий енергетичний гігант як Shell – приблизно втричі більший за своєю капіталізацією, ніж «Газпром». А також декілька десятків інших відомих міжнародних компаній. Вони купують цей газ на ринку ЄС, де доля «Газпрому» почала знову скорочуватись і становить наразі близько 32%. Тобто, називати весь газ на ринку ЄС російським точно не коректно.

«Нафтогаз» ніколи не відмовлявся купувати газ в «Газпрому» за справедливими ринковими цінами, зазначає Коболєв. Ситуація є діаметрально протилежною — це «Газпром» відмовляється виконувати свої зобов’язання за ДІЮЧИМ контрактом.

І на завершення, Андрій Коболєв зазначив, що «Нафтогаз» не подавав нових позовів проти «Газпрому».

«Ми захищаємось в арбітражі та судах проти позовів, поданих проти нас «Газпромом». Захищаємось успішно наразі й надалі будемо сумлінно відстоювати інтереси Української держави», – написав Андрій Коболєв.

загрузка...
Поділитись:
Loading...

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!