$ 39.78 € 42.31 zł 9.8
+9° Київ +4° Варшава +7° Вашингтон

В пошуках економічного глузду та правової логіки: «Укрсоцбанк» пішов до суду

Діденко Сергій 04 Березня 2019 18:11
В пошуках економічного глузду та правової логіки: «Укрсоцбанк» пішов до суду

У  листопаді 2018 року Національний банк України ухвалив рішення про застосування до АТ «Укрсоцбанк» заходу впливу у вигляді накладення штрафу в розмірі 30 454 928,35 гривень.

А вже станом на 22 лютого 2019 року Окружний адмінсуд м. Києва відкрив провадження в справі №640/2404/19 згідно позовної заяви Укрсоцбанку до НБУ про визнання неправомірним та скасування рішення Нацбанку №377/БТ про накладення штрафу на АТ «Укрсоцбанк» , яке було прийняте Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем.

Наразі НБУ оприлюднює підстави для вжиття заходів впливу, тому що відповідно до ст.60 Директиви (ЄС)  про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму, Національний банк повинен оприлюднювати підстави, на яких було прийнято рішення щодо АТ «Укрсоцбанк».

Підставою для прийняття такого рішення є встановлення НБУ факту здійснення АТ «Укрсоцбанк» ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу за ознаками, визначеними абзацами тринадцятим, чотирнадцятим, шістнадцятим, сімнадцятим, вісімнадцятим, двадцятим пункту 3.3 глави 3 розділу І Положення про застосування Національним банком заходів впливу, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.08.2012 № 346.



Зокрема, регулятором виявлено факти зняття готівки за період з травня 2016 року по вересень 2017 року у загальній сумі понад 1 мільярд гривень групою фізичних осіб – клієнтів банку, а також двома юридичними особами – клієнтами банку.



Мотивована підозра, що здійснення операцій проводилося з метою легалізації кримінальних доходів, базується на ознаках ризикової діяльності:

  • Банк визначив «незадовільний» фінансовий стан великої кількості фізичних осіб – клієнтів банку, проте зробив висновок про відповідність фінансових операцій їх фінансовому стану. Як зазначає регулятор, клієнти проводили при цьому операції у сумах, що перевищували сотні тисяч або навіть мільйони гривень, тобто не мали змоги володіти чи розпоряджатись відповідними активами.

  • Невідповідність мети надходження коштів на рахунки фізичних осіб – клієнтів банку інформації щодо їхньої професійної діяльності. Наприклад: продавець, вантажник, монтажник отримували кошти як оплату за послуги проектування, послуги андерайтингу страхових ризиків, юридичні та бухгалтерські послуги тощо; тракторист, продавець, офіціант – за розробку та тестування програмного забезпечення, веб-дизайну, промоутерські послуги тощо.

  • Наявність факту зняття коштів готівкою фізичною особою, яка на момент  здійснення цієї операції  була небіжчиком.

  • Значна кількість клієнтів та їх контрагентів фігурують у кримінальних провадженнях.

  • Окремі фінансові операції проводилися з використанням документів із ознаками фіктивності або взагалі за відсутності будь-яких підтверджуючих документів.


Як зазначає регулятор, банк частині з вищезгаданої групи клієнтів встановлював неприйнятно високий рівень ризику та відмовляв в обслуговуванні у зв’язку із «проведенням ризикових операцій». В той же час, іншим клієнтам, які здійснювали аналогічні за суттю/змістом фінансові операції, банк не відмовляв в обслуговуванні. Крім того, відкривав рахунки новим клієнтам, які у подальшому здійснювали схожі операції за змістом.

Слід відмітити, НБУ наголошує, що  значною мірою співпадає висновок  з висновками внутрішнього аудиту банку, зокрема, в якому йдеться що:

  • загальна система внутрішніх контролів в сфері боротьби з відмиванням коштів оцінена на недостатньому рівні;

  • недостатня організація системи контролю за проведенням ризикових операцій клієнтами через нестачу превентивних заходів та недостатню автоматизацію процедур аналізу та виявлення операцій, що не мають економічної обґрунтованості або наявні ознаки фіктивності;

  • працівниками банку не приділялася належна увага якості вивчення клієнта та інше.


Попри висновки НБУ, «Укрсоцбанк» наполягає, що відповідна перевірка регулятором здійснювалася за період діяльності банку з 2015 по 2017 рік, з яких період з 2015 по жовтень 2016 року припав на діяльність банку під контролем попередника – міжнародної банківської групи UniCredit Group.

«Укрсоцбанк» категорично не погоджується зі звинуваченнями у веденні ризикової діяльності. Усі зазначені випадки ризикованих операцій було виявлено банком самостійно задовго до перевірки Національним банком, та у більшості з них клієнтам було відмовлено в обслуговуванні згідно зі статтею 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів». У зв’язку з тим, що Національний банк України при винесенні рішення за підсумками перевірки не взяв до уваги пояснення та заперечення банку, банк буде оскаржувати рішення регулятора в судових інстанціях», - констатував Укрсоцбанк.

Нагадаємо, Національним банком в результаті належної оцінки ризиковості операцій  було ліквідовано схемні операції банків на суму – 36,7 млрд гривень.