Глава МЗС України Дмитро Кулеба розповів про українську багаторівневу концепцію ідентичності та роль освіти у інтеграції, назвав причину протесту Угорщини проти українського закону про освіту та пояснив, як розповідати дітям про фейки та дезінформацію.
Міністр на дискусії «Освіта як спільний знаменник» 27-го Львівського міжнародного Book Forum також озвучив сильні і слабкі сторони вітчизняної освіти і порівняв її із навчанням у Франції. Усе інтерв’ю за хвилину.
Освіта має інтегрувати різні пласти ідентичностей та світосприйняття людини. Час мононацій пішов у минуле, зараз на передній план виходить концепція розмаїття. «Шлях до нашої ідентичності — визнання факту, що є загальний каркас: Україна, яка усіх тримає, а на регіональному рівні можуть будь-які ідентичності існувати». Наприклад у Франції дуже потужна регіональна свідомість, однак ніхто не сумнівається, що усі люди з громадянством Франції – французи.
«Мета мовної політики — щоб люди були одночасно і представниками національної меншини, і українцями», Україна не хоче заборонити угорську на Закарпатті, а лише прагне, щоб школярі вільно говорили українською.
Угорщина болісно сприйняла пункти про освіту нацменшин в Україні, через «серйозні історичні травми, пов’язані з розпорошеністю угорців». Після ІІ світової війни Європа запустила жорстке стримування кроків, спрямованих на інтеграцію чи утиск нацменшин, найбільше - між сусідами.
Дітям важливо розповідати про фейки та як на них не піддаватись, розбирати разом кожен кейс та новину. «Технології маніпуляції нині більш досконалі, ніж технології протидії цьому» . У Франції сину Кулеби розповідали про медіаграмотність, пропаганду, позбавлення здатності мислити критично у тоталітарних країнах. А в Україні таких уроків нема. « Але ми не маємо перебільшувати ефективність цих інструментів»
Нагадаємо, раніше екс-міністр освіти і науки України Лілія Гриневич назвала головні недоліки та переваги української освіти та пояснила, коли реформа НУШ покаже результат.
