Унаслідок Всеукраїнського перепису населення персональні дані можуть потрапити в «погані руки»
Всеукраїнський перепис населення є необхідною процедурою для більш коректного формування показників державного бюджету й ефективного проведення реформ. Водночас держава не готова повноцінно захистити зібрану конфіденційну інформацію громадян.
Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Андрій Мартинов.
Зволікання попередніх урядів з цією процедурою аналітик пояснив тим, що чиновники не хотіли брати на себе частину політичної відповідальності за радикальне скорочення населення.
«Для попередніх урядів перепис не був пріоритетом, оскільки без точних даних можна було «за приблизними показниками» списувати мільярдні субсидії, фальсифікувати результати виборів, займатися політично вигідними «приписками» до показників споживання, які безпосередньо впливають на динаміку зміни ВВП. Чинний Кабінет міністрів більше орієнтований на скорочення соціальних видатків з одночасним обслуговуванням зовнішніх боргів. Для кредиторів важливо знати показник боргового навантаження на одну особу, а це неможливо встановити без точного знання реальної кількості населення. Якість проведення перепису населення – це оцінка менеджерської спроможності усієї вертикалі виконавчої влади. Саме тому чинний уряд поставив перед собою амбіційне завдання, без виконання якого неможливо здійснити перехід до «держави у смартфоні»»
політичний експертЕксперт також зазначив, що існують різні формати опосередкованого встановлення чисельності населення – це підрахунок за обсягом споживання хліба або за даними Реєстру виборців, який, щоправда, не фіксує громадян до 18 років. Найбільш точним в такому підрахунку є реєстр Державної міграційної служби. Однак лише загальнодержавний перепис населення, на думку аналітика, є прямим емпіричним способом «миттєвої фотографії суспільства» у всій його різноманітності.
Експерт зазначив, що питання, які задаватимуть громадянам під час перепису, не будуть порушувати їхні права, оскільки анкета буде персоналізованою. Хоча він визнає, що державі буде нелегко стовідсотково захистити зібрані персональні дані опитаних.
«Особи, які «в полі» проводитимуть перепис, підпишуть зобов’язання дотримуватись у повному обсязі Закону України «Про захист персональних даних». Водночас такі дані вже давно «гуляють» без будь-яких гарантій у Facebook, тож гарантії офіційного захисту приватного життя в сучасному інформаційному суспільстві фактично відсутні. Інша справа, що передача «невідомим особам» конфіденційної інформації щодо майна і розміру особистих доходів – це надмірний ризик, особливо для самотніх громадян похилого віку, за якими полюють «чорні ріелтори» та кримінал. Анонімні державні структури хочуть знати про громадян все, але водночас не здатні мінімізувати ризики незаконного використання їхніх особистих даних»
Андрій Мартинов також не виключив, що зібрані під час перепису особисті дані громадян, можуть потрапити до рук «третіх осіб» і через недостатню технологічну захищеність.
«Головною проблемою безпеки зберігання персональних даних перепису населення є несертифіковані сервери, де цю інформацію планується зберігати. На жаль, в Україні останніми роками було чимало скандалів із серверами Реєстру виборців, Реєстру пенсійного фонду, Реєстру медичного страхування, Реєстру фізичних осіб платників податків, Реєстру тимчасово переміщених осіб, Реєстру військовозобов’язаних, Реєстру паспортизації населення (видача біометричних паспортів передбачає не лише надання персональних даних, а й взяття відбитків пальців). Перспектива «механічного» об’єднання згаданих реєстрів у єдиний «Мегареєстр» - мрія для хакерів. У США останніми роками трапилися десятки скандалів через несанкціонований доступ до аналогічних реєстрів осіб і використання інформації з кримінальною метою. В Україні не зафіксовано жодного прецеденту покарання осіб, причетних до незаконного розголошення персональних даних. Звісно це не додає оптимізму за рік до початку перепису»
Одним з найефективніших прикладів підрахунку чисельності населення, Андрій Мартинов назвав перепис у Німеччині, який було проведено у 2011 році.
«Це був перший перепис після об’єднання країни. У НДР востаннє перепис відбувся у 1981, а у ФРН – у 1987 році. З фінансових міркувань, уряд відмовився від тотального перепису з походом інтерв’юверів по домівках. Молодше покоління, яке звикло викладати персональні дані у соціальні мережі, до перепису поставилося спокійно. Люди старшого віку посилалися на сумний історичний досвід німецької нації – деталізовані переписи населення, проведені режимом Гітлера у 1930-х роках, були використані нацистами для переслідувань євреїв. Уряд Ангели Меркель не підтримав протести активістів, а Конституційний суд ФРН визнав такий референдум законним. Зрештою, частковий перепис було проведено за принципом «випадкової вибірки»: громадяни заповнювали анкети у кожній федеральній землі за принципом загального перепису усіх власників нерухомості, а також перепису усіх мешканців монастирів, бундесверу і службовців державних установ. Відтоді кожна країна-член ЄС зобов’язана раз на десять років проводити переписи населення. Наступний перепис ФРН має провести у 2021 році. За прогнозами демографів, до 2040 року кожен шостий житель Німеччини, матиме міграційне походження»
Нагадаємо, за підсумковими даними останнього перепису населення, у 2001 році в Україні проживало 48,5 мільйонів осіб.
У квітні 2018 року Кабмін Володимира Гройсмана ухвалив рішення про створення Міжвідомчої комісії з питань сприяння проведенню Всеукраїнського перепису населення, запланованого на 2020-й рік. За попередніми підрахунками, його вартість становитиме 1 мільярд гривень.
Пробний перепис відбудеться у грудні 2019 року в Оболонському районі Києва і Бородянському районі Київської області. В уряді не виключили, що пробний перепис проведуть через смартфони або планшети.
5 листопада 2019 року Кабінет міністрів останочно постановив, що Всеукраїнський перепис населення відбудеться у листопаді-грудні 2020 року.
За даними Державної служби статистики, у 2018 році чисельність населення України зменшилася на 233 тисячі осіб і темпи скорочення активно зростають.