$ 39.47 € 42.18 zł 9.77
+20° Київ +13° Варшава +12° Вашингтон
За крок від нафтової війни з РФ: Білорусь готова качати американську нафту

За крок від нафтової війни з РФ: Білорусь готова качати американську нафту

03 Січня 2020 08:32

Білорусі вчергове не вдалося дійти згоди з Кремлем щодо умов постачання російської нафти на білоруські нафтопереробні заводи, і вже з перших чисел січня 2020 року прокачування може зупинитися, повідомляє Reuters з посиланням на значну кількість джерел в галузі.

Відтак, як заявив раніше Олександр Лукашенко, Білорусь може в тричі скоротити транзит російської нафти до Європи, якщо керівництво країни-агресора не погодиться на поступки щодо ціни енергоносіїв, йдеться в інтерв'ю «Ехо Москви».

«У мене три труби, дві я забираю»: Лукашенко погрожує зупинити транзит російської нафти до Європи.

За словами Лукашенка, нафтопровід «Дружба», який з часів Радянського Союзу транспортує нафтопроводом «чорне золото» до Польщі, забезпечуючи кожен п'ятий барель російської нафти на експорт, може бути запущений в реверсному режимі – для закачування в Білорусь американської або саудівської нафти з Гданська.

Схема відмови від російської сировини

Схему відмови від російської сировини пропонує Польща, як зазначав Лукашенко. За його словами, в такому випадку «я буду шукати альтернативу, я її все одно буду шукати, і цього я не приховую від керівництва РФ».

Коментуючи схему альтернативного імпорту нафти, Лукашенко пояснив, що на першому етапі Білорусь може запустити в реверс одну нитку нафтопроводу «Дружба», другу — на наступному етапі. В цьому випадку транзит нафти з РФ по території Білорусі в Європу знизиться з 60 млн тонн до 20 млн тонн. «У мене три труби (що проходять територією Білорусі) нафтопроводу «Дружба». Я одну забираю на першому етапі й постачаю (нафту) на наші нафтопереробні заводи (НПЗ). Буде йти нормально — заберу реверсом другу трубу. У вас (у Росії) залишиться лише одна. Ви ставите під удар 60-70 млн тонн преміального західного ринку. Якщо я забираю дві труби, у вас залишиться для прокачування 20 млн тонн, а не 60 млн тонн», - цитує Лукашенка «Інтерфакс».

Нагадаємо, ВАТ «Гомельтранснафта Дружба» повідомило про збільшення тарифу майже на 17% за послуги з транспортування російської нафти по магістральних нафтопроводах, які проходять територією Білорусі.

Умови сторін

Білорусь наполягає, щоб продавалося сировина за внутрішньоросійськими цінами. За словами Лукашенка, він неодноразово попереджав про такі плани Кремль, але у відповідь завжди була тиша. «Давайте ваші ціни — ми будемо платити. Але якщо російський ринок нафти та газу кудись зникне – то, ви не ображайтеся», - попереджає Лукашенко.

Наразі Росія оголосила про плани різкого підняття цін на газ для Білорусі — на 20%. Відтак, у 2020 році «Газпром» просить 152 долари за тисячу кубометрів замість 127 доларів — в минулому.

«Як можна організувати економіку, якщо нам виставляють такі ціни на газ», - обурюється Лукашенко.

Уряд Росії пов'язує фінансову допомогу і пільги Білорусії з поглибленням інтеграції, «підсовуючи», за словами Лукашенка, плани переходу на єдину валюту або створення наднаціональних органів союзної держави — одного президента, спільного парламенту.

Це передбачено «31-ю дорожньою картою», нагадав Лукашенко, додавши, що ця тема виключена з периметра будь-яких переговорів.

Варто зазначити, на ранок 31 грудня на Білорусь не було оформлено жодної тонни нафти з РФ, розповіли два джерела, знайомих з оформленням маршрутних доручень.

Чергові нещодавні переговори не розв’язали поточних проблем. На переговорах виявилося багато каменів спотикання: крім ціни на нафту, це тариф на транзит до Європи, розмір компенсації за податковий маневр, який де-факто привів до різкого підвищення вартості сировини для білоруських НПЗ.

В підсумку зазначимо, що річні постачання російської нафти  «Белнєфтєхіму» - 24 млн тони в рамках індикативного балансу, з яких фактично прокачується 18 млн тонн південною гілкою «Дружби». За непостачання 6 мільйонів тонн Москва взяла на себе зобов'язання перед Мінськом забезпечити компенсацію доходів, які випадають від експортного мита.

У 2019 році Кремль дав старт завершальному етапу податкового маневру в нафтовій галузі, який передбачає поступове обнуління експортного мита на нафту та нафтопродуктів з одночасним підвищенням податку на видобуток корисних копалин (ПВКК) в період з 2019 по 2024 роки.

Також в рамках податкового маневру був запущений новий механізм субсидування переробників РФ у вигляді зворотного акцизу на нафтову сировину, що створює преференції для російських заводів, і яких позбавлені нафтопереробні заводи Білорусі.

Плани постачання

Графік експорту і транзиту нафти з РФ передбачає постачання 5,84 мільйона тонн сировини на білоруські НПЗ в січні-березні 2020 року у порівнянні з 4,48 мільйона тонн в жовтні-грудні 2019 року.

Білоруські НПЗ з кінця минулого тижня готуються до наслідків тривалих переговорів. Так, за словами двох джерел в галузі, знайомих з планами білоруських заводів, підприємства почали знижувати завантаження і робити запаси сировини, пише Reuters.

Джерела зазначають, що в разі зупинки прокачування російської нафти в Білорусь 1 січня нафтовим компаніям РФ доведеться перерозподілити близько 2 мільйонів тонн іншими маршрутами.

Транснєфть зможе направити в січні 1,5 мільйона тонн в морські порти та ще близько 0,5 мільйона тонн — в сховища, додали вони, посилаючись на дані, отримані від трубопровідної монополії.

Раніше минулого тижня в плані відвантажень вже з'явилися кілька додаткових партій. Попередній план відвантажень Urals на січень з'явився в п'ятницю.

Диференціали російської нафти Urals c постачанням в Північно-Західну Європу в п'ятницю обвалилися на $ 1,65 за барель до мінус $ 4,55 за барель до північноморського еталона на тлі зростання відвантажень в січні та напружених переговорів між Москвою і Мінськом.

Оцінка збитків та можливий розвиток подій

За оцінкою держконцерну Белнєфтєхім, втрати білоруських НПЗ від російського податкового маневру у 2019 році склали в 320 млн доларів, а за 2019-2024 роки досягнуто 5,8 млрд доларів, якщо ціна бареля коливатиметься близько 60 доларів.

Згідно з графіком експорту, Білорусь в січні-березні повинна отримати 5,84 млн тонн російської нафти. Але нафтопереробні заводи в країні вже знижують завантаження, збирають запаси та готуються до повернення нафтових воєн 2000-х років, коли РФ загвинчувала вентиль не лише для Мінська, але і для транзитного постачання до ЄС.

У 2020 році відносини Мінську та Москви в нафтогазовій галузі залишаються непростими, передусім внаслідок кризи з «брудною» нафтою, коли відбулася аварійна зупинка прокачування по нафтопроводу «Дружба» внаслідок потрапляння забрудненого органічними хлоридами сировини на НПЗ Білорусі, що завдало галузі країни мільйонних збитків.

За словами джерел Reuters, наразі транзиту нічого не загрожує. Мінськ підтвердив прокачування по трубопроводу «Дружба». Однак ця ситуація може змінитися. Білорусь розглядає можливість запуску «Дружби» реверсному режимі — для закачування в Білорусі американської або саудівської нафти з Польщі, заявив 24 грудня Лукашенко. В результаті потужності для транзиту скоротяться втричі.

На погрози Лукашенка забрати дві труби нафтопроводу «Дружба», міністр енергетики країни-агресора Олександр Новак заявив, що «варіанти перекриття труби — це форс-мажор, який абсолютно недоцільний».

Білорусь наполягає, щоб продаж сировини здійснювався  за внутрішньоросійськими цінами. Але в Кремлі пов'язують пільги з прискоренням інтеграції та створенням єдиної держави, яка, згідно з даними Bloomberg, розглядається як сценарій продовжити перебування при владі Путіна, правлячого вже понад 20 років.

Як пише Reuters, запропонована РФ інтеграція з Білорусією є непростим питанням. Передбачалося, що вже у 2022 році сторони зможуть створити союзну державу з єдиним зовнішньоторговельним режимом і частково уніфікованим правом. У листопаді Лукашенко, який у 2020 році має намір в шостий раз балотуватися на президентський пост, сказав, що Білорусь не підпише план інтеграції з РФ, якщо Москва не розв'яже нафтогазові питання.

Але переговорний процес зупиняється на етапі ключових питань — введення єдиної валюти (з втратою Мінська власного емісійного центру), єдиної армії та загальних органів управління.

В таких умовах Росія не буде «забігати вперед та починати дотувати для Білорусії те, що ми зараз не готові робити в умовах наявності нерозв’язаних питань союзного будівництва», говорив Путін в грудні.