Команда президента Зеленського втілює оновлений політизований варіант адміністративно-територіальної реформи, що спровокує масові акції протесту жителів селищ і районів. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів політолог Ігор Рейтерович.
На думку експерта, нинішня адміністративно-територіальна реформа має три проблемні складові.
«Реформи такого масштабу і рівня потребують широкого громадського обговорення у вигляді круглих столів, петицій, громадських і публічних слухань. Країни, яким вдалося ефективно завершити такі перетворення, починали саме з цього. Якщо цього не зробити зараз, то усе заплановане закінчиться масовими акціями протесту в конкретних населених пунктах. Досвід Польщі це підтверджує. У першій половині 90-х років влада цієї країни також спробувала реалізовувати свою адмінреформу жорстким адміністративним тиском. Це призвело до масових протестів з перекриттям доріг, і уряд вимушено відклав реформу на 1,5 роки. Виявилося, що без діалогу з громадянами, це реалізувати неможливо»
політологДругий проблемний момент, за словами аналітика, полягає в тому, що в Україні реалізовується лише один аспект адмінреформи, в той час, як вона потребує комплексних рішень. Політолог зазначив, що слід не лише «перекроювати» райони, а й ухвалювати рішення щодо областей – скільки їх має бути і які назви вони матимуть. Він нагадав, що у процесі декомунізації відбуваються парадоксальні речі, коли місто перейменовується на Дніпро, але область лишається Дніпропетровською, бо її забороняє перейменувати Конституція.
І третім проблемним моментом адміністративно-територіальної реформи, Ігор Рейтерович назвав завищені можливості впливу президента на місцеве самоврядування.
«Те, що пропонується зараз – це посилення президентської вертикалі через інститут префектів. Вони отримають такі широкі повноваження, які раніше і не снилися очільникам облдержадміністрацій. Право зупиняти будь-які акти органу місцевого самоврядування, по-перше, відкриває шлях до величезних політичних маніпуляцій і політичної корупції, а по-друге, робить підконтрольною систему місцевого самоврядування президентській вертикалі. А так не можна робити, навіть за чинними законами та Конституцією»
Ще одну причину виникнення проблем, експерт пояснив зміною влади. Він нагадав, що Петро Порошенко і Володимир Гройсман не встигли завершити адмінреформу. Коли Гройсман обіймав посаду спікера Верховної Ради, реформа дуже швидко реалізовувалася, а коли він став прем’єр-міністром – дещо загальмувалася. За останній рік процес взагалі призупинився, бо нова влада дуже довго входила у стан справ.
«Таким чином, більша половина об’єднаних територіальних громад насправді не були об’єднані, тобто не створені – в цьому процесі поставили «крапку». Потім у нової влади з’явилося своє бачення цієї реформи, однак воно не є продовженням реформи останніх років, а перекресленням здобутків, яких було досягнуто. І в цьому найголовніша проблема. Якби команда Зеленського щось запропонували навздогін, за принципом «а давайте просто завершимо», це можна було зробити без проблем. Та вони пішли шляхом «десь ми серйозно перекреслюємо-викреслюємо» і це призвело до сьогоднішніх проблем. Тож відповідальність нової влади, безумовно є. Кадрова «чехарда», зміни урядів, відсутність професійного профільного міністра чи віце-прем’єр-міністра, загострює й адміністративно-територіальну реформу»
Ігор Рейтерович також переконаний, що нинішнє форсування Кабміном адмінреформи у такому вигляді, напряму пов’язане з місцевими виборами і має політичне забарвлення.
«Коли до виборів залишається буквально кілька місяців, у нас ще до кінця не доведене і не врегульоване виборче законодавство, а уряд починає робити ось такі адміністративно-територіальні зміни, зменшувати кількість районів, і так далі, то в цьому присутній політичний аспект. Країну намагаються «порізати» таким чином, щоб потім в окремих областях і на окремих територіях, отримати максимально прийнятний для себе результат за низького рейтингу. І це не ноу-хау України, так роблять у багатьох країнах світу. Навіть у Сполучених Штатах ці округи дуже часто «ріжуть» для того, аби підлаштуватися під якусь політичну силу і дати їй максимальні електоральні здобутки. До певної міри ця технологія задіяна і в нашій країні. Так, вона є не основною, а побічною, але її використовують, бо завжди є достатня кількість охочих скористатися політичними моментами того, що відбувається»
Нагадаємо, 13 грудня Президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт №2598 «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)». Він зазначив, що зміни до Конституції стосуватимуться децентралізації усієї території України, а не спеціально прописувати «особливий статус» для ОРДЛО, і цього буде достатньо для виконання Мінських домовленостей.
16 січня 2020 року Зеленський обговорив з керівниками парламентської фракції «Слуга народу» завершальний етап реформи децентралізації. За результатами дискусії вирішено відкликати з парламенту законопроект про зміни до Конституції щодо децентралізації.
Глава партії «Слуга народу» і перший заступник голови фракції Олександр Корнієнко заявив, що Закон про децентралізацію відкликали через заперечення мерів, голів та депутатів ОТГ, а також дипломатів. Місцева влада не влаштовує розширення прав префектів і нове формулювання в Конституції про делегування повноважень і фінансової децентралізації.
12 червня Кабінет міністрів затвердив проекти нового переліку територіальних громад і районів. Після завершення процесу децентралізації, об’єднаних територіальних громад має стати 1470, а кількість районів має скоротитися більш як утричі – з 490 до 129.
Тим часом у місті Хотин 2 липня відбулася акція проти адмінреформи. Причиною стало те, що уряд планує створити у Чернівецькій області три райони. Один із них – Дністерський – буде з центром у селищі міського типу Кельменці. Водночас, мешканці Хотина вимагають зробити їхнє місто центром новоутвореного району. Люди перекрили трасу і зупинили проїзд вантажівок, між далекобійниками та мітингувальниками сталися сутички. Постраждав поліцейський.
