Пандемія коронавірусу спричинила повну зупинку роботи системи державних і судових органів. Яскравим доказом цього є скандальне рішення Конституційного суду України щодо законодавства по боротьбі з корупцією. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів керуючий партнер юридичної компанії «Тарасов і партнери», адвокат Андрій Тарасов.
На думку експерта, ситуація у правовій, юридичній і судовій сферах України в році, що минає, суттєво погіршилася, головним чином у зв'язку з епідемією коронавірусу.
«На і без того розхитану систему органів державної та судової влади, наклався ще й коронавірус з відповідними обмеженнями. Якщо раніше держоргани практично не працювали, тепер вони не працюють взагалі. Починаючи з того, що люди не можуть нормально подати навіть процесуальні документи до суду або в державні органи, а змушені кидати їх до скриньки кореспонденції без реєстрації. І закінчуючи тим, що суди один за іншим зупиняють провадження, побоюючись захворіти на COVID-19, і розглядають лише «невідкладні справи». При цьому яку саме справу вважати «невідкладною», суддя вирішує сам»
адвокатОдним з практичних доказів глибокої кризи державної системи, адвокат вважає скасування Конституційним судом України антикорупційної реформи.
«Рішення КСУ не налазить ні на здорову, ні на хвору «голову». Це одна з яскравих ознак того, що державна машина повністю розлітається «на друзки». Верховна Рада намагається якимось чином виправити цю ситуацію і повернути відповідальність за даний вид корупційних правопорушень, але, як бачимо, в неї це не дуже виходить. Крім того, через це рішення Конституційного суду, вже неможливо притягнути до відповідальності осіб, які раніше порушили Закон»
Андрій Тарасов зазначив, що в Україні сьогодні також не працює система антикорупційних органів, починаючи від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) і Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), і закінчуючи Вищим антикорупційним судом. На думку юриста, ця система «абсолютно не виправдовує затрати на своє існування», оскільки всі її ключові органи за рік не ухвалили жодних серйозних рішень і «вже не ухвалять, через те, що велика кількість справ закрита через скандальне рішення Конституційного суду»
Нагадаємо, 27 жовтня Конституційний суд скасував статтю 366-1 Кримінального кодексу України, що передбачає кримінальну відповідальність за внесення недостовірних даних в електронну декларацію, а також визнав неконституційними повноваження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) з контролю і перевірки декларацій, цілодобовий доступ до реєстру декларацій і моніторинг способу життя.
В КСУ назвали кримінальну відповідальність за неправдиву інформацію у деклараціях чиновників занадто суворим покаранням, що не відповідає злочину.
Рішення спровокувало гучний суспільний і політичний резонанс. Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект про припинення повноважень усіх чинних суддів Конституційного суду України.
4 грудня Верховна Рада відновила кримінальну відповідальність за недостовірне декларування – законопроект 4460-д передбачає штраф і обмеження волі за неправдиву інформацію про статки. Однак у НАЗК розкритикували документ, оскільки він не передбачає позбавлення волі за умисне недостовірне декларування або неподання е-декларації і закликали президента Зеленського накласти вето на законопроект.
15 грудня Верховна Рада ухвалила за основу та в цілому законопроекти №4470 та №4471, що відновлюють повноваження НАЗК. Документ передбачає внесення змін до закону «Про запобігання корупції», які мають забезпечити повноцінну роботу Агентства і наділяють його необхідними повноваженнями та правами.
Водночас, у НАЗК розкритикували нове законодавство про перевірку статків чиновників. Агентство має три суттєвих зауваження до ухвалених депутатами законів.
Загалом, через рішення КСУ, Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила понад 100 кримінальних проваджень щодо фактів внесення недостовірної інформації в е-декларації. А в НАБУ закрили 65 порушених справ, що стосуються недостовірного декларування.
