Черговим важливим кроком для запровадження в дію низку європейських стандартів, які спрямовані одночасно на протидію відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, а також на полегшення життя бізнесу й боротьбу з «сірим» капіталом, є удосконалення правового регулювання відповідної сфери відомством, очолюваного Черкаським Ігорем Борисовичем.
З метою імплементації норм четвертої Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та норм Регламенту (ЄС) 2015/847, стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF), Держфінмоніторингом розроблено проєкт Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який зареєстровано у Верховній Раді України 25.09.2019 за № 2179.
Відтак якими будуть зміни в системі фінансового моніторингу України.
Вирішена проблема та основні зміни
Надзвичайно важливим є прийняття Закону, зазначають у відомстві, очолюваного Ігорем Черкаським, адже це дасть змогу удосконалити положення національного законодавства у сфері запобігання відмиванню грошей та боротьбі з фінансуванням тероризму, а також забезпечить виконання рекомендацій експертів FATF, МВФ та Комітету Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL), йдеться в повідомленні Держфінмоніторингу.
Передусім варто зазначити, що законопроєкт «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (реєстраційний №2179) наразі подано до Парламенту.
Метою правових змін є адаптація українського законодавства з питань запобігання і протидії відмиванню доходів до норм четвертої Директиви ЄС 2015/849 та Регламенту ЄС 2015/847, стандартів Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF).
Державна служба фінансового моніторингу, фахівці з Мінфіну та НБУ працювали над зазначеним документом об'єднавши зусилля з міжнародними експертами проєкту USAID «Трансформація фінансового сектору».
Імплементація у вітчизняне законодавство відповідних норм, дозволить виконати одну з ключових умов для надання Європейським Союзом другого траншу макрофінансової допомоги розміром 500 млн євро в жовтні 2019 року, зазначають у Міністерстві фінансів.
Рисунок 1 – Основні засади законопроєкту щодо протидії відмивання коштів та боротьби з фінансуванням тероризму
Джерело: Мінфін
Нагадаємо, Комітет Ради Європи MONEYVAL відзначив високі результати Державної служби фінансового моніторингу під керівництвом Ігоря Борисовича Черкаського та затвердив перший Звіт про прогрес України.
Як повідомляється на офіційному сайті Держфінмоніторингу, відомство отримало високу оцінку діяльності в рамках проходження 58-го Пленарного засідання Комітету експертів Ради Європи з оцінки заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (MONEYVAL), що відбувся у м. Страсбург в період з 15 по 19 липня 2019 року.
Деталі основних законодавчих змін
В законопроєкті, зокрема, пропонується спрощення процедури звітування про фінансові операції для суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Варто зазначити, до таких суб’єктів, згідно з чинним законодавством, віднесено банківські установи, страховики, кредитні спілки, ломбарди, біржі, платіжні організації та інші фінансові установи).
Варто наголосити, що змінами передбачено, що розмір суми фінансових операцій, які підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу, збільшується зі 150 до 400 тис. грн, а кількість ознак таких операцій зменшується з 17 до 4, що суттєво полегшує життя суб’єктам первинного фінансового моніторингу в аспекті управління комплаєнс-ризиками фінансового моніторингу.
Законодавець, також, передбачив застосування ризикоорієнтованого підходу при проведенні належної перевірки клієнтів, запровадження кейсового звітування про підозрілі операції (діяльність) та автоматизацію процесу щодо інформування.
Законопроєктом також збільшується термін для інформування спеціального уповноваженого органу про порогові операції з 3 до 5 робочих днів.
В законопроєкті детально показано механізм замороження активів та зупинення фінансових операцій, посилено вимоги до розкриття кінцевих бенефіціарних власників компаній.
Законопроєктом розширено обов’язки для платіжних систем, зокрема запроваджується обов’язок здійснювати супровід грошових переказів інформацією про платника та одержувача переказу, а також забезпечувати наявність та повноту інформації про платника та одержувача платежу, встановлювати запобіжні заходи, спрямовані на протидію маніпуляціям з грошима, одержаними від злочинів, та збиранню грошей чи майна для терористичних цілей.
Штрафи та санкції
При розробці відповідного законопроєкту фахівці досить уважно підійшли до розв’язання проблеми санкцій, зробивши їх більш справедливими внаслідок можливого порушення законодавчих вимог.
Розробники проєкту переконані, значення має масштабність вчиненого порушення, а не розмір статутного капіталу порушника, тому максимальний штраф складатиме 10 млн неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а не 1% суми зареєстрованого статутного капіталу, як це було раніше.
Нагадаємо, в І півріччі 2019 року Держфінмоніторингом підготовлено 398 матеріалів (з них 232 узагальнені матеріали та 166 додаткових узагальнених матеріалів). У вказаних матеріалах сума фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією коштів та з учиненням іншого злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, становить 36,1 млрд гривень.
