В Україні виник масштабний дефіцит суддів: головне з інтерв’ю очільника Вищої Ради правосуддя

Голова Вищої Ради правосуддя Андрій Овсієнко підбив підсумки 2020 року для українського судочинства, назвав ключові проблеми судової системи та спростував низький рівень довіри громадян до рішень судів.

Очільник ВРП у інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» закликав владу якомога швидше запустити Вищу кваліфікаційну комісію суддів, без якої у судах посилився кадровий дефіцит, а також прокоментував кримінальну справу проти глави Конституційного суду. Усе інтерв’ю за хвилину.

Ключові проблеми судової влади України: 1) відсутність діючої Вищої кваліфікаційної комісії суддів з 2019 року, що заблокувало усі конкурси, оцінювання та призначення суддів. «Суддівський корпус не поповнюється, кожного місяця звільняються 20-25 суддів. Таким чином, кадровий дефіцит у судах посилюється». 2) недофінансування судової гілки, на 2021 рік потреби системи задоволено лише на 50,2%, при тому що торік видатки на суддівство підвищили на мільярд гривень. Через це судам не вистачає коштів на папір, утримання приміщень і оргтехніки та зарплати працівників апаратів. «Більше десяти судів були вимушені тимчасово припинити відправлення поштової кореспонденції». 3) карантинні обмеження, які змусили впровадити онлайн-правосуддя та налагодити проведення судових засідань в форматі відео-конференцз’вязку. «Я вважаю, що судова система впоралася з подоланням цього виклику, забезпечивши безперебійний доступ до правосуддя всім, хто цього потребував».

Україна має якнайшвидше запустити ВККС та ліквідувати законодавчу прогалину, згідно якої принцип формування кваліфікаційної комісії у законі №193-IX визнано частково неконституційним. «Це питання політичної волі». Розгляд у комітеті Ради відповідного президентського закону №3711 уже на фінішній прямій, відтак у сесійній залі ініціативу можуть схвалити уже у січні.  Глава ВРП сподівається, що у 2021 в Україні відновлять роботу кваліфікаційної комісії суддів та збільшать фінансування судової системи.

Українці довіряють рішенням судів, що підтвердило опитування Центру Разумкова (більше 66% громадян, у чиїх справах винесли рішення, визнали вердикти законними і справедливими). А низький рівень довіри до судової системи серед тих, хто з нею не стикався, породжений маніпуляціями у ЗМІ, заявами політиків та так званих «активістів». «Правдивим показником реального стану речей у судах є інформація учасників судового процесу, громадян і юридичних осіб, які були в судах, стикалися безпосередньо з роботою судових установ. І орієнтуватися потрібно на неї»

Проблема з Конституційним судом України та главою КСУ Тупицьким, проти якого відкрили кримінальну справу та відсторонили від роботи, лежить у правовій та суспільно-політичній площинах. І якщо правовий механізм вирішення кризи рано чи пізно буде знайдений, то відновлення довіри до КСУ може зайняти багато часу.

Головним плюсом 2020 року для судової системи стало те, «не було ухвалено законодавчих змін, які б ускладнили роботу судів ще більше. Не зроблено гірше – це вже добре».  ВРП пишається, що стабілізувала роботу суддів, залишившись єдиним органом судового врядування. Зокрема, торік ВРП розглянула понад 12,5 тисяч дисциплінарних скарг на суддів, внесла подання Зеленському про призначення півтисячі нових суддів. Водночас до Ради внесли «безпрецедентну» кількість законопроектів щодо судоустрою і статусу суддів, що ускладнило роботу ВРП, бо вона має надати по кожному документу висновки. До того ж, багато законів пропонують точкові зміни і часто протирічать один одному.