$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+12° Київ +18° Варшава +10° Вашингтон
В українських школах слід зменшити кількість обов’язкових предметів: найцікавіше з інтерв’ю переможця премії Global Teacher Prize

В українських школах слід зменшити кількість обов’язкових предметів: найцікавіше з інтерв’ю переможця премії Global Teacher Prize

05 Жовтня 2020 20:03

Переможець національної премії для вчителів Global Teacher Prize Ukraine-2020 Василь Дяків розповів про кризу класно-урочної системи і запропонував зменшити кількість обов’язкових предметів до восьми.

Педагог із Заліщицької гімназії на Тернопільщині у інтерв’ю «LB.ua» пояснив, чим сучасні діти відрізняються від минулих поколінь, як діджиталізація вплинула на освітній процес та чому реформа НУШ в Україні загальмувалась. Усе інтерв’ю за хвилину.

В українських школах слід зменшити кількість обов’язкових предметів

За 30 років українська школа та учні відчутно змінились. Через діджиталізацію зросла швидкість отримання інформації та її кількість, сучасні діти менше запам’ятовують, «через велику кількість інформації дитина не може фізично її відфільтрувати, а потім запам’ятати, відповідно — оперувати знаннями». Окрім того, теперішнє покоління непосидюче й читає значно менше. Зараз діти більше прогулюють, «Їм набагато складніше пояснити щось, донести якусь інформацію на уроці, спонукати працювати в командах».

«Гаджети — це інструмент, яким треба користуватися усвідомлено» та сприймати їх як інструмент для розвитку, лише у такому випадку вони будуть корисними для дітей. Діджиталізація є вимогою часу, однак вона погіршує комунікацію.  Дітям потрібно шукати баланс між реальністю та цифровим світом. «Поєднувати можна, але що переважить — реальний світ, де дитина змушена боротися і шукати відповіді на складні питання, чи світ, де можна заховатися й отримувати задоволення?». Учням потрібно показувати розмаїття реальності і витягати із ілюзій. Для цього Дяків показує у класах фільми про життя і проблеми підлітків у різних країнах та ситуаціях («Аврора», «Підборіддя», стрічка про китайських гімнастів, «Я люблю тебе, мамо», тощо).

«Класно-урочна система є кризовою, бо заганяє дитину у рабство». Сучасна дитина не може ефективно відсидіти 8 уроків по 45 хвилин. А прогули учнів ще десятки років тому тільки підтверджують цю кризу. Минулі покоління стримувала лише саморегуляція і покарання.  «Класно-урочна система вся побудована на примусі».

Кількість основних предметів  у профільних класах слід зменшити до 8. Дяків пропонує пілотний проект навчання з 8 базовими предметами і 12 варіативними. За базові слід ставити оцінки, а за варіативні залік/незалік. Обов’язковими предметами для усіх напрямків мають залишитись українська й іноземна мова і ,можливо, математика, яка стане обов’язковою у ЗНО з 2021. «Така система дозволить батькам і дітям робити усвідомлений вибір напрямку навчання». А пілотний проект допоможе зрозуміти, чи готові українські батьки давати дітям вільний вибір.

Реформа НУШ загальмувалась через спротив та предметний шовінізм вчителів (коли кожен педагог вважає свій предмет найважливішим і вимагає багато годин).  Причина полягає у боязні змін. Учителі самостійно повинні пропонувати зміни, «створювати пропозиції і реалізовувати їх», а не просити, нічого не ініціюючи. Українські вчителі «не сформували критичної маси випускників, які змогли б відстояти цілісність України, не дати анексувати Крим».

Як потрібно викладати історію: «Історія — це політична наука, яка формує відчуття патріотизму, бачення історичного процесу і держави в цілому», дітям слід показувати багатомірність історії, учити їх шукати компроміс між поглядами та джерелами. Важливо у викладанні задіювати візуалізацію, показувати хронічки, давати учням влитись у атмосферу певного часу (рольові сценки, наприклад), також варто впроваджувати інтелектуальні ігри та залучати сучасні інструменти (Silverlight Learning Snacks, Class Time, One Drive для онлайн-матеріалів).  «Історія повинна дати людині усвідомлення місця держави у світі, місця людини у світі і, зрештою, місця взаємодії держави і людини». В історії головне не запам’ятовувати дати, а знати послідовність подій.  Дяків прихильник використання «діалогу Сократа» при спілкуванні з дітьми, це дозволяє не критикувати учнів і не сперечатись та дозволити школярам самостійно знайти відповіді на питання.

У Дяківа є багато талановитих випускників (Ірина Вікирчак - представниця лауреатки Нобелівської премії з літератури Ольги Токарчук, священик Дмитро Романко, який заснував у Львові «Батьківську академію», кандидат у мери Чернівців Тарас Прокоп, який є лідером ГМ «ОПОРА».

Василь Дяків є вчителем у четвертому поколінні, і на премію номінувався сам, торік він потрапив до топ-50 найкращих вчителів України. Учителювати вирішив у підлітковому віці, у 90-х викладав різні предмети щоб отримати додаткові кошти та триматись у тонусі. На який освітній проект пустить свій виграш 250 тис грн., Дяків поки не знає, «треба зробити паузу, але зі школи я не піду».