В уряді розповіли, коли Україна зможе вступити до ЄС: головне з інтерв’ю Стефанішиної

Віце-прем'єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина озвучила очікування від саміту з ЄС, розповіла, чи існує загроза втрати безвізового режиму і коли Україна повноцінно буде готова до членства у Євросоюзі.

Урядовець в інтерв’ю «24 каналу» також прокоментувала заяву верховного представника ЄС Борреля про те, що «ЄС не банкомат» і оцінила прогрес України в інтеграції до НАТО. Усе інтерв’ю за хвилину.

На саміті Україна-ЄС 6 жовтня  українська влада представить досягнення за рік роботи та підіб’є підсумки 5 років євроінтеграції. «Це  один із найуспішніших років виконання Угоди про асоціацію в контексті євроінтеграційних законів».  Головний здобуток – початок реформи митниці (митні е-декларації, статус уповноваженого економічного оператора), що дозволить інтегрувати митні системи України і ЄС. Цього тижня ВР схвалить закони про економічні ринки щодо рівного, вільного, конкурентного ринку для кожного із секторів.

«Україна вийшла із формату виконання  «домашнього завдання» і показала «готовність бути повноправними партнерами ЄС». Тому за підсумками саміту очікує від Європи закріплення цієї готовності до трансформацій на високому політичному рівні.

Зміни до Угоди про асоціацію з ЄС уже назріли, слід оновити умови торгівлі та надати Україні повний доступ на ринок ЄС. За 2 роки ЄС став головним торговим партнером України, однак існує низка торгових бар’єрів: логістика і доставка української продукції, обмеження на кордонах, потреба у синхронізації митних процедур. Україна готова знищити ці бар’єри і має «всі необхідні юридичні процедури, бажання і пропозиції. Важливо, щоб ЄС на практиці демонстрував відданість у виконанні угоди».

Україна економічно буде готова до членства у ЄС, коли Угода про асоціацію запрацює у повну силу (із ЗВТ та виходом на ринок ЄС) «Можливо, Україна стане предметом оцінки на відповідність Копенгагівським критеріям». До вступу до Євросоюзу Україна може підготуватись «у дуже короткі часові рамки, незалежно від того, який період встановить Європейський Союз».

Заява верховного представника ЄС із зовнішньої і безпекової політики Жозепа Борреля, що Євросоюз не банкомат для України – несправедлива і недипломатична. «Ті трансформації, які проведені в Україні за лічені роки, – це зміни, до яких країни йшли десятиліттями». Імовірно він мав на увазі вимогу не сповільнювати темпи реформ, вважає Стефанішина. «Таке формулювання важко назвати дипломатичним. Ми категорично не сприймаємо такого позиціювання».

Підстави для втрати безвізу з ЄС на сьогодні відсутні. «Немає ніяких технічних процедур або юридичних підстав, щоб Україна була під загрозою перегляду умов безвізових поїздок». ЄС просто застерігав Україну від низки рішень, зокрема «рішення Конституційного суду щодо антикорупційних інституцій створюють певне напруження». Однак іноземні партнери можуть долучитись до відповідних законодавчих змін.

«Взаємодія з Альянсом перебуває на дуже високому рівні», а Україна інтегрується в НАТО системно і послідовно. Про це свідчить затвердження річної програми Україна-НАТО, надання Україні статусу партнера розширених можливостей, новий склад і положення про Комісію з координації євроатлантичної інтеграції, нова Стратегія національної безпеки). Україна розраховує, що у новій стратегії НАТО до 2030 року відобразять досягнення України і бажання долучитись до Альянсу. «Одним з елементів, в яких Україна може бути великим контрибутором в безпеку на Північноатлантичному просторі, буде забезпечення безпеки в Чорному морі».