Вадим Гордієвський, «Альта Капітал»: Україна стресостійка до криз - бізнес ефективно відповів на виклики

Вадим Гордієвський, «Альта Капітал»: Україна стресостійка до криз - бізнес ефективно відповів на виклики

UA.NEWS
Автор
UA.NEWS
UA.NEWS
Поділитись:

Український бізнес пережив і переживає нелегкі часи, коли питання частіше стоїть про виживання, ніж про активний розвиток. Про те, як вітчизняні підприємці долають коронакризу та яких вольових рішень не вистачає, щоб оживити фінансову систему України, ми з’ясували у голови наглядової ради інвестиційного фонду «Франклін» – засновника фінансової компанії «Альта Капітал» – Вадима Гордієвського.

Коронакриза – одна з чергових криз, які пережила і переживає наша країна. Чи відрізняється вона чимось від попередніх криз, чи є щось спільне «під Сонцем»? Що особливого і що спільного, в порівнянні з попередніми кризами?

Вадим Гордієвський: Україна з 2009 року постійно знаходиться у стані кризи, нічого нового не відбувається. Вона то посилюється, то послаблюється, але нас постійно «трясе».

Сьогодні криза зумовлена ​​навіть не пандемією коронавірусу, а частою зміною влади і зовнішньополітичного курсу – країна постійно кидається то на Захід, то на Схід і не може чітко визначитися із пріоритетами. При цьому Україна виявилася стресостійкою до кризи, що виникла через пандемію. Наш бізнес більш оперативно реагує на виклики, що виникають, дає їм більш адекватну і правильну відповідь. В інших, більш розвинених країнах, бізнес працює у більш «теплих» умовах, а ми звикли якось виживати, щось придумувати і адаптуватися на ходу.

Є напрямки в бізнесі, які, на жаль, дуже страждають через пандемію. Наприклад, навесні, за перші два місяці жорсткого карантину, закрилися та  отримали найбільші збитки торгові точки, ресторани і кафе. Ці бізнеси дуже сильно постраждали від карантинних обмежень.

Вадим Гордієвський,
засновник «Альта Капітал»
Особливість коронакризи, мабуть, в тому, що постраждали майже всі сфери по всьому світові, де хоч якось розвинена економіка. Зараз бізнес в Україні перебуває в режимі невизначеності.

Діяльність нашої компанії показує, що якщо раніше вони потребували якихось «коротких» грошей та покриття касових розривів, то сьогодні вони просять більш «довгі» гроші, щоб просто вижити. Тобто, вони беруть кредити вже не для розвитку, а щоб вижити і дочекатися кращих часів. З іншого боку, уряд прогнозує другу хвилю епідемії, і наша компанія «дуже акуратно» у своїй діяльності дивиться на перераховані сфери, що більше за інших потрапили під удар.

Також через карантин і пандемію знизилася заповнюваність офісів і приміщень, почалася світова енергетична криза – ціни на нафту катастрофічно знизилися, виробництва вже не працюють з такими потужностями, як в докарантинний період. Люди почали економити, споживчий кошик зменшився. Особливість коронакризи, мабуть, в тому, що постраждали майже всі сфери по всьому світові, де хоч якось розвинена економіка.

У 2020-му році, з одного боку, знизилася платоспроможність, а з іншого – зросла потреба у кредитуванні. Бізнес, пов’язаний з кредитуванням, більше придбав або втратив в нинішньому році? Наскільки я можу судити за повідомленнями, багато ризикових кредитів не повертаються, йде безліч судів, перепродаж боргів і т.п.

Вадим Гордієвський: Наша компанія «Альта Капітал» не є класичною мікрофінансовою організацією – ми не видаємо кредити від 500 до 10 тисяч гривень, а видаємо тільки великі суми в розмірі від $ 100 до $ 500 тисяч. Наша компанія – це свого роду альтернатива банку. Ми працюємо тільки з великими сумами, маємо можливість видавати кредити на $ 1-2 мільйони.

Більшість наших позичальників працюють в сегменті бізнесу. Адже людина, яка бере в кредит $ 150-200-300 тисяч, бере їх не для того, щоб «купити ковбаски», а для розвитку чогось нового, або для підтримання існуючого бізнесу, наприклад – закриття тих же самих касових розривів, що виникли внаслідок коронакризи.

Вадим Гордієвський,
засновник «Альта Капітал»
Радує то, що український бізнес дуже стресостійкий. Країна переживає пандемію, політичні кризи, якісь інші неприємні моменти, але бізнес все одно тягне «лямку» та вірить у краще майбутнє.

У 2020-му році у нашій компанії трохи зменшився обсяг кредитного портфеля, що свідчить про перехід підприємців в «режим очікування». Зараз бізнес знаходиться в режимі невизначеності і не може спрогнозувати, які його напрямки рухатимуться і розвиватимуться, а які – ні. Ми, в свою чергу, не знаємо, чи варто нам продовжувати інвестувати в модернізацію і розширення якихось площ. Однозначно можна сказати, що навесні відбувся помітний спад.

У той же час, за останні два місяці кредитний портфель нашої компанії практично відновився на рівні річної давності – ми не добрали буквально 10%. Це наочне підтвердження принципу «очі бояться, а руки роблять». Так влаштована людина – ми всі віримо і сподіваємося на краще. Тому що якщо на це не сподіватися, то потрібно все закривати, йти додому і «лягати на диван», або переїжджати в село і починати «вирощувати картоплю».

Повторюся, в цій ситуації тішить те, що український бізнес дуже стресостійкий. Країна переживає пандемію, політичні кризи, якісь інші неприємні моменти, але бізнес все одно тягне «лямку» та вірить у краще майбутнє. Це і призводить до зростання потреби в кредитуванні – люди знову приходять, оформляють кредити, розвиваються.

Вадим Гордієвський,
засновник «Альта Капітал»
Нашій країні давно пора визначитися, що ми будуємо. Якщо капіталізм, тоді давайте забудемо про соціалізм. Якщо ж соціалізм, тоді давайте офіційно заявимо, що капіталісти тут не потрібні – нехай їдуть до Польщі або в США.

У період жорсткого карантину, компанія «Альта Капітал» була націлена на правильне, коректне обслуговування. Якщо якийсь бізнес «кульгав» і просив кредитні «канікули», ми їх йому надавали. Це нормальна практика. У нас немає необслуговуваних кредитів, і ми пишаємося цим.

У нас є окремі реструктуризації за відсотками, але все одно, в рамках одного місяця все обслуговується та оплачується. Це дуже важливо і свідчить про правильну роботу менеджменту нашої команди безпосередньо з позичальниками. Тобто, ми ходили, дивилися, як у людини працює бізнес, підказували йому якісь речі, намагалися щось привнести, і сьогодні у нас з такими клієнтами все добре і стабільно.

Ви самі створили цю нішу макрофінансування бізнесу або до вас вже існували схожі компанії?

Вадим Гордієвський: Фінансова компанія «Альта Капітал» починала роботу «з нуля», і в нинішньому році нам виповнилося 4 роки. У нашому сегменті ми займаємо лідируючу позицію. У нас досить великий кредитний портфель і ми з оптимізмом дивимося в майбутнє. Поки що ми працюємо тільки з макрорівнем, хоча паралельно розробляємо і продукти мікрокредитування об’ємом від 1000 гривень.

Наскільки законодавство України є «дружелюбним» до ринку, на якому ви працюєте? Чого бракує? Що б Ви хотіли, щоб додали, спростили і «підігнали» з урахуванням світового досвіду?

Вадим Гордієвський: По-перше, нашій країні давно пора визначитися, що ми будуємо. Якщо ми будуємо капіталізм, тоді давайте забудемо про соціалізм. Якщо ж ми будуємо соціалізм, тоді давайте офіційно заявимо, що капіталісти тут не потрібні – нехай їдуть до Польщі або в США.

Вадим Гордієвський,
засновник «Альта Капітал»
Коли буде порядок у законодавстві, можна починати вимагати з суддів, правоохоронних органів і регуляторів виконання цих законів. Недоліки законодавства – це найголовніший аспект, через який іноземні інвестиції масштабно не йдуть в Україну.

По-друге, Україні не вистачає чесного і правильного підходу в державному регулюванні на законодавчому рівні. Сьогодні в країну дуже важко, практично нереально, завести іноземні гроші. Тому що коли ти ведеш переговори з якимось інвестиційним фондом про те, як тут зараз все буде прекрасно, люди задають чіткі і зрозумілі питання, особливо щодо специфіки судової практики. І тут з’ясовується, що в Україні часто по одному і тому ж кейсу, може бути два або три різних рішення суду, що не вселяють інвестору оптимізму щодо розвитку його бізнесу. Це величезна проблема.

Часто у цьому звинувачують суддів, але я б скоріше нарікав на законодавців – тому що якби у нас у законодавстві все чітко було прописано, проблем не було б. Але у нас в Україні дуже часто спрацьовує принцип «закон, як дишло, куди повернеш, туди й вийшло» це лякає інвесторів і потенційних партнерів із розвинених країн.

Тобто, коли буде порядок у законодавстві, можна починати вимагати від суддів, правоохоронних органів і регуляторів виконання цих законів. При такому сценарії ситуація кардинально зміниться, навіть незважаючи на усі політичні кризи та віяння. Поки що, недоліки законодавства – це найголовніший аспект, через який іноземні інвестиції масштабно не йдуть в Україну.

Вадим Гордієвський,
засновник «Альта Капітал»
Дуже сподіваємося, що регулятор розробить ряд інструментів для надання рефінансу фінансовим компаніям. Отримавши підтримку НБУ, вони зможуть більш активно кредитувати малий і середній бізнес.

Чому зараз гроші заходять в країну переважно у вигляді облігацій внутрішньої державної позики? Тому що ОВДП – це державні цінні папери. Україна демонструє і підкріплює своїми діями не оголошувати дефолт. При тому, що дефолт – це не завжди погано, беручи до уваги досвід тієї ж Греції. Але ми відповідаємо по боргах, що викликає честь і повагу.

Як Ви оцінюєте ініціативи держави щодо кредитування бізнесу і населення? Наприклад, держпрограму «Доступні кредити 5-7-9»? Що працює, а що ні?

Вадим Гордієвський: Державне кредитування бізнесу і населення в Україні схоже на одну з ініціатив по демонстрації соціалізму, про який я згадував вище. Одна з найбільших початкових бід нашої країни – небажання будувати капіталізм, а бажання будувати соціалізм і, як наслідок, продукуються тонни популізму. На даний момент я не дуже вірю у перспективність та ефективність цієї системи з дешевим кредитуванням, оскільки в Україні є серйозна проблема із залученням «дешевих грошей».

І є ще один вагомий фактор, який впливає на можливість видавати кредити бізнесу фінансовими організаціями. НБУ активно працює над комплексом заходів щодо підтримки економіки. За рахунок їх впровадження банки мають доступ до дешевого рефінансування, яке вони направляють на кредитування економіки. Даний комплекс заходів призначений для банківського фінансового ринку.

Фінансовим компаніям, як «Альта Капітал», рефінансування не доступне. Дуже сподіваємося, що регулятор розробить ряд інструментів для надання рефінансу фінансовим компаніям. Отримавши підтримку НБУ, вони зможуть більш активно кредитувати малий і середній бізнес.

Вадим Гордієвський,
засновник «Альта Капітал»
Фінансові інститути не можуть працювати з населенням, оскільки людина не може показати джерела походження своїх грошей. Уряд повинен зробити крок назустріч людям, і це потрібно було зробити давно, наприклад, заснувавши «нульову декларацію» або амністію капіталу. Такий період проходили усі країни світу.

Я підтримую бачення НБУ щодо встановлення єдиної пруденційної вимоги до фінансових компаній – дотримання мінімального рівня власного капіталу. Ця вимога забезпечить стійкість компаній та сприятиме створенню умов для залучення і фінансування.

Держава також обіцяє населенню дешеву іпотеку. Як Ви ставитеся до цієї ініціативи?

Вадим Гордієвський: Для того, щоб з’явилася дешева іпотека, в Україну повинні зайти дешеві гроші. Наша країна прожила 27 років Незалежності, майже увесь цей час більшість населення заробляло, як могло, в умовах далеко не прозорого і зрозумілого оподаткування. Таким чином, у людей накопичилися заощадження – в готівковій масі, або у вигляді якихось активів, – але сьогодні вони не можуть цими грошима скористатися.

З іншого боку повністю змінилася політика, у фінансовій сфері з’явився «комплаєнс» (відповідність до внутрішніх або зовнішніх вимог або норм – ред.) та «фінмоніторинг». Банки орієнтуються на європейську західну модель, що дуже добре.

Фінансові інститути не можуть працювати з широкими верствами населення, оскільки людина не може показати джерела походження цих грошей, як вона їх заробила. Вона може розповісти про це на словах, але не може продемонструвати підтверджуючі документи. Уряд повинен зробити крок назустріч людям, і це потрібно було зробити давно, наприклад, заснувавши «нульову декларацію» або амністію капіталу. Такий період проходили усі країни світу.

Вадим Гордієвський,
засновник «Альта Капітал»
Головна родзинка сьогоднішнього дня в тому, що світ переживає нову технологічну революцію. Це якийсь новий світ, основою якого не є класичні фінанси і не є класичне виробництво. Це однозначно перспективно.

Україна активно залучає кредитні гроші на Заході, але не просто на процентних умовах. Нам висуваються політичні вимоги, які далеко не завжди нам вигідні або прийнятні. При цьому держава частково відмовляється від своєї внутрішньої грошової маси.

Як я вже сказав, люди не можуть легально розпоряджатися коштами, інвестувати їх і направляти на розвиток. Тому, якщо буде прийнятий закон – не важливо, як він називатиметься, наприклад, «про нульові декларації» – українці зможуть працювати зі своїми грошима. Це буде колосальне інвестиційне вливання в економіку.

Для того, щоб подібні ініціативи були реалізовані – вже багато зроблено. Наприклад, НБУ провів «чистку» банківської системи. Сьогодні всі фінустанови дуже пильно стежать за своїм капіталом і виконанням усіх нормативів. Але це лише частина необхідного комплексу заходів, які здатні наповнити країну грошима.

Тобто, фінсектор вилікували, але амністію капіталів не провели, тому частина грошей не йде ні в бізнес, ні у споживацтво, взагалі нікуди?

Вадим Гордієвський: Абсолютно правильно. Частина цих грошей йде в бізнес, але в той же час, через складнощі із законодавством, часто він фінансується «чорним налом», тобто, знаходиться в «тіні» і не платить податки. Де тут «плюс» для держави?

Необхідно прийняти одне принципове рішення. Я вважаю, що сьогодні Україні потрібні політики, які повинні розуміти, що прийшов час брати на себе відповідальність за такі «епохальні» рішення. Це дійсно важливо. Якщо провести такі реформи, тоді все запрацює абсолютно по-іншому.

Ви вже давно працюєте в бізнесі. Якщо порівнювати сьогоднішню ситуацію з 90-ми і навіть «нульовими», то коли було більше можливостей – тоді чи зараз?

Вадим Гордієвський: Кожен період має свої «плюси» і «мінуси» – і дев’яності, і двохтисячні, і сьогоднішній день. У стару «епоху» були свої «плюси» – ми всі чомусь у когось вчилися, за «покликом серця», відповідно до свого сприйняття зовнішнього світу, не забуваючи про виховання. Це був постійний рух – іноді крізь туман – і набуття необхідних якостей прямо на ходу, якщо не на бігу. При цьому джерел інформації було не так вже й багато.

Головна родзинка сьогоднішнього дня в тому, що світ переживає нову технологічну революцію. Згадайте, в 1991-му році вам потрібно було сидіти біля телефону і чекати дзвінка. Зараз ми стали набагато вільнішими і набагато більш поінформованими. Кожна людина отримує масу даних, і тільки від неї залежить, що фільтрувати, а що залишати у своїй голові.

Також сьогодні дуже змінилися ринки та оцінка капіталу. Якщо раніше ми були прив’язані до обов’язкового ведення прибутковості і до прибутку, то сьогодні, коли ти вивчаєш якусь технологічну компанію, яка у всіх на слуху, ти починаєш розуміти, що для того, щоб заробіток почав відповідати ціні їхніх акцій, знадобиться 100-150 років. Для мене це незвично.

Зараз ми спостерігаємо зовсім інші явища у фінансовій сфері та бізнесі, ніж два-три десятиліття тому. Я можу бути з ними згоден або не згоден. Але це вже є у нашому житті, і воно якось рухається, розвивається, «вмирає» і знову з’являється.

Наприклад, я спілкуюся з молодими людьми, які у свої 20 років вже є заможними особистостями, вміють заробляти гроші, активно розвивають сферу фінтех. Я їм по-доброму заздрю. Вони підштовхують мене додатково вчитися і дізнаватися щось нове. Це якийсь новий світ, основою якого не є класичні фінанси і не є класичне виробництво. Це вже щось нове, динамічне, зі своїми красивими рішеннями і широкою аудиторією, яка весь час зростає. Тому це однозначно перспективно.

Сьогодні наші діти ростуть і знають набагато більше про світ, ніж ми, батьки. Мені це подобається і мене це радує.

Автор: UA.NEWS
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!