Вадим Гордієвський, фінансова компанія «Альта Капітал»: про роботу після «спліта», кредитування бізнесу та амністію капіталу

Вадим Гордієвський, фінансова компанія «Альта Капітал»: про роботу після «спліта», кредитування бізнесу та амністію капіталу

Марія Гелюх
Автор
Марія Гелюх
UA.NEWS
Поділитись:

Українська фінансова система розвивається за принципом «не завдяки, а всупереч». Попри коронакризу, зовнішньополітичні турбулентності та військовий конфлікт, українські банки та небанківські фінансові установи не тільки «справляються», а й досягають успіхів у своїх нішах. Як їм це вдається? На це питання редакції UA NEWS відповів власник фінансової компанії «Альта Капітал» Вадим Гордієвський.

У липні минулого 2020 року відбувся остаточний «спліт»: НБУ та НКЦБФР стали регуляторами для фінансових компаній, що істотно змінило кількість учасників ринку – у бік зменшення. Як змінилася робота ФК «Альта Капітал» за цей рік та які основні тенденції зміни ринку ви бачите?

Вадим Гордієвський: Думаю, я нікого не здивую, якщо скажу, що зміни – це завжди певні труднощі. У випадку з «Альта Капітал» це, перш за все, подача звітності, в якій форма цієї подачі змінилася, а зміст залишився тим самим. Але це було питання, в якому просто потрібно було розібратися, а не якась глобальна проблема.

Вадим Гордієвський,
фінансова компанія «Альта Капітал»
«Політика Національного банку гранично зрозуміла: не ламати те, що працює, і підтримувати систему там, де необхідно. Цим і повинен займатися регулятор»

В цілому, за цей рік не було відчуття «до» та «після», в першу чергу тому, що частина нормативної бази Нацкомфінпослуг, яка регулювала діяльність «Альта Капітал», залишилася колишньою, а частина співробітників звідти перейшли в НБУ, що дозволило уникнути будь-яких різких «змін курсу». При цьому НБУ за рік встиг прийняти нові положення про критерії ризиковості, затвердити безвиїзний нагляд, прописати заходи впливу, ліцензійні умови та нові вимоги до структури власності постачальників фінпослуг.

Все це мало одну мету – зробити небанківські фінустанови рівнозначними банкам, якщо тепер у них один регулятор. Однак деякі учасники ринку хочуть більше можливостей, а ось про супутню їм велику відповідальність забувають.

Вадиме Івановичу, ваша компанія «Альта Капітал» – серйозний гравець на ринку небанківського кредитування бізнесу. Як би ви оцінили успіхи програми кредитування під портфельні гарантії, які видають українські банки?

Вадим Гордієвський: На початок цього місяця банки видали близько 2000 таких кредитів на суму майже 4,3 млрд грн. З огляду на те, що деякі банки вже досягли «стелі» по кредитуванню під портфельні гарантії (той же Приватбанк), то програму можна вважати успішною, особливо на тлі 2020 року з усіма його наслідками, що випливають.

Вадим Гордієвський,
фінансова компанія «Альта Капітал»
«Закон про платіжні послуги відкрив потенційно новий шлях для НФУ, за яким ми й рухаємося. Особливо я б виділив можливість для НФУ відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні карти та електронні гроші; можливість самостійно працювати на платіжному ринку»

Якщо дивитися на сегментацію виданих кредитів, то видно, що гроші виділяються туди, куди потрібно – на підтримку МСБ, який від ковідкризи постраждав істотно. І треба розуміти, що часто це не «довгі гроші» на розвиток або якісь стратегічні інновації, а кошти на те, щоб покрити збитки від локдаунів, щоб не закритися та дотягнути до нинішнього часу, коли обмеження зняті майже повністю. Фактично, поки в Україні будуть існувати хвилі коронавірусу та локдауни, то буде попит на кредитування.

Як ви вважаєте, чому НБУ поступово відмовляється від валютних інтервенцій на Міжбанку? Справа в стабілізації економіки або зміні стратегії регулятора?

Вадим Гордієвський: Тут потрібно правильно розуміти дії Національного банку, мету цих дій, а не просто вестися на яскраві заголовки. Пройдімось по фактах. Регулятор регулярно заходив на Міжбанк з початку літа – тому що у цього були передумови у вигляді коливань курсу.

Якщо підняти статистику, то можна знайти дані, що вони викупили $20 млн. Раніше матчінг (інтервенції за єдиним курсом розміщення пропозиції щодо купівлі іноземної валюти – прим. ред) проходив в середині березня. А в кінці березня регулятор валюту продавав.

Вадим Гордієвський,
фінансова компанія «Альта Капітал»
«Необхідно забезпечити перехід більшості учасників фінтех-ринку на стандарти відкритого банкінгу та інструменти віддаленої ідентифікації клієнтів. Зі свого боку Нацбанк буде активніше використовувати інновації в наглядових та регуляторних процесах»

Для НБУ важлива одна мета – стабільний курс або його легка ревальвація. У квітні й травні курс був стабільним, тому в інтервенціях не було необхідності. Політика Національного банку гранично зрозуміла: не ламати те, що працює, і підтримувати систему там, де необхідно. Цим і повинен займатися регулятор.

Закон про платіжні послуги сильно просуває платіжну сферу вперед, у першу чергу за рахунок нових можливостей для НФУ. Які ваші головні плани після набрання законом чинності?

Вадим Гордієвський: Україні важливо відповідати світовим тенденціям у платіжній сфері. Новий Закон якраз розмежовує права, обов’язки та можливості учасників платіжного ринку й регулятора. Закон про платіжні послуги відкрив потенційно новий шлях для НФУ, за яким ми й рухаємося. Особливо я б виділив можливість для НФУ відкривати платіжні рахунки, випускати платіжні карти та електронні гроші; можливість самостійно працювати на платіжному ринку.

У першу чергу ми персоналізуємо фінансову комунікацію з клієнтом, адже тепер є можливість відкривати платіжні рахунки, випускати електронні гроші. Таким чином ми значно підвищимо рівень сервісу та техкомпетенції нашої компанії.

Які завдання, на ваш погляд, є пріоритетними для держави в плані розвитку фінтех?

Вадим Гордієвський: Досвід останніх років чітко показав, що коли держава займається прописуванням чітких правил роботи ринку та дотриманням їх виконання, то учасники справляються з розвитком самостійно. Ті ж, хто не справляються, стають наочним прикладом того, що робить з бізнесом здорова конкуренція.

Вадим Гордієвський,
фінансова компанія «Альта Капітал»
«Регуляторна пісочниця – один з найцікавіших проектів від Національного банку. Тест життєздатності проекту або фінансової послуги на фокус-групі реальних клієнтів без небезпеки отримати штраф зможе дозволити бізнесу перестати бути надто обережним і почати активніше тестувати гіпотези, проекти»

Фінтех не буде винятком, адже, попри модну назву та фокус на ІТ-технологіях, завдання держави не змінюються: описати новий процес і позначити, як працювати можна, а як не можна. Для цього, я вважаю, необхідно забезпечити перехід більшості учасників ринку на стандарти відкритого банкінгу та інструменти віддаленої ідентифікації клієнтів. Зі свого боку Нацбанк буде активніше використовувати інновації в наглядових та регуляторних процесах.

У першу чергу, це стосується запуску регуляторної пісочниці. За оцінками, за рік в ній можна буде протестувати 16-20 інноваційних продуктів. Все це бажано проводити з регулярним підвищенням фінансової грамотності населення, адже, чим вище цей показник, тим менше людей, грубо кажучи, ховають гривні під матрацом, а не вкладають їх, дозволяючи заробити як собі та бізнесу, так й економіці України в цілому.

А наскільки перспективною ви бачите «регуляторну пісочницю» від НБУ?

Вадим Гордієвський: Один з найцікавіших проектів від Національного банку. Тест життєздатності проекту або фінансової послуги на фокус-групі реальних клієнтів без небезпеки отримати штраф зможе дозволити бізнесу перестати бути надто обережним і почати активніше тестувати гіпотези, проекти. Це стосується всіх фінпослуг, і в першу чергу кредитування, хоча чисто технічно ця послуга в Україні – одна з найбільш розвинених у Східній Європі.

Раніше в інтерв’ю ви говорили про те, що амністія капіталу може залучити в економіку гроші. Як ви оціните прийнятий Радою та підписаний президентом закон?

Вадим Гордієвський: До такого висновку ми приходимо з досвіду інших країн – США, ЄС, пострадянського Казахстану. Амністія капіталу дозволяє вивести гроші «з тіні». Україна також прийняла закон, за яким народ зможе «відбілити» свої активи. В цілому його суть не сильно відрізняється від світової практики. Але є деякі особливості.

По-перше, шалено високий рівень недовіри до держави, банківської системи та податкової служби ставить під сумнів готовність людини задекларувати своє майно. З цією недовірою довго та наполегливо повинна боротися держава! Також закон не гарантує громадянину захист від переслідувань контролюючих органів, нерозголошення відомостей, що містяться в декларації, і відсутність корупційних схем. Я вважаю, що сьогодні Закон недопрацьований, а також вимагає супутньої комунікації з народом.

Автор: Марія Гелюх
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!