Валіза без ручки: експерти проаналізували проблеми державних банків

Експерти фонду соціально-економічних досліджень Case-Україна представили звіт, мета якого – привернути увагу суспільства до проблем державних банків та ефективності витрат коштів платників податків на фінансування цих банків.

Витрати платників податків на підтримку державних банків за останні 12 років перевищили 370 млрд грн, або більш як $21 млрд за історичним обмінним курсом.

Це кошти, витрачені з державного бюджету на збільшення статутного капіталу банків, які від самого початку діяльності належали державі. А також тих банків, які було націоналізовано під час фінансових криз 2008–2009 та 2014–2016 років. За відсутності цих витрат банки змушені були б припинити ринкову діяльність через великі накопичені збитки, які були результатом сумнівних рішень власників і менеджерів банків та бездіяльності Національного банку України як регулятора. Ці збитки у підсумку компенсували платники податків.

Із цієї суми $7.9 млрд припадає на витрати, зроблені для того, щоб націоналізовані банки змогли відновити свою діяльність як платоспроможні. $7.7 млрд – пряма підтримка або докапіталізація держбанків – компенсація збитків від сумнівних і, в окремих випадках, політично мотивованих рішень менеджменту. В основному ці збитки виникли через надання кредитів позичальникам, які не мали змоги або бажання повертати держбанкам борги. Ще $5.7 млрд – це витрати на відсотки за цінними паперами, облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП), за рахунок випуску яких держава збільшувала статутний капітал банків.

Уряд надалі витрачатиме кошти на державні банки. Такі витрати сягатимуть майже 17 млрд грн (або $600 млн за поточним обмінним курсом) щороку у 2021–2027 роках.

Ці витрати – відсотки за ОВДП, які Уряд випускав, щоб врятувати банки від неплатоспроможності. Ці витрати будуть навіть за умови, якщо держава більше не націоналізує чи не придбає жоден приватний банк, а ті банки, що перебувають у власності держави, матимуть достатньо прибутків і не потребуватимуть подальшої докапіталізації.

Ця сума може збільшитися, якщо наявні держбанки не підвищать ефективність роботи і не наростять прибутки або якщо держава прямо чи опосередковано не стане акціонером приватного банку. На сьогодні державна Укрпошта має плани придбати діючий приватний банк.

Витрати лише частково компенсуватимуть за рахунок дивідендів від прибутків держбанків.

Всього за останні 12 років дивіденди становили 59.1 млрд грн, або близько 17% суми, витраченої на підтримку державою своїх банків. Насамперед дивіденди сплачує Приватбанк – єдиний із банків державного сектору, що має прибутковість та операційну ефективність кращі від середніх показників банків з іноземним і приватним українським капіталом.

Ефективність вагомої частини витрат на державний банківський сектор сумнівна. З трьох банків, націоналізованих 2009 року, один у підсумку все одно покинув ринок під час кризи 2014–2016 років, ще два держава врятувала суттєвими новими вливаннями капіталу.

Повернення вже витрачених коштів або навіть значущої частини витрачених коштів від прибутків банків або приватизації також малоймовірне. Про це свідчить приклад «Укргазбанку». Загалом витрати держави на цей банк упродовж 2009–2020 років перевищили $1.3 млрд за історичним курсом валют. Під час укладення угоди з продажу 20% банку International Finance Corporation на початку 2021 року 100% капіталу банку було непрямо оцінено в 150 млн євро.