Україна в останні роки запроваджує в дію низку європейських стандартів, які спрямовані одночасно і на полегшення життя бізнесу, і на боротьбу з «сірим» капіталом в офшорах. Для цього нещодавно була підписана Багатостороння конвенція MLI (Multilateral Instrument). Відповідна угода дозволяє країні одночасно вносити зміни в усі або деякі діючі Конвенції про уникнення подвійного оподаткування. Підписана конвенція при цьому є частиною Плану дій BEPS (Base erosion and Profit Shifting) з протидії розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування. Україна збирається за цим планом слідувати, і вже намітила собі перші кроки в напрямку лібералізації валютного ринку.
Повна валютна лібералізація для бізнесу стане можливою лише після запровадження в Україні ефективного і прозорого оподаткування. І таким є План BEPS. Варто зазначити, фахівці одностайні в своїх висновках, що валютна лібералізація для бізнесу стане можливою лише після запровадження в Україні системи оподаткування на основі Плану BEPS, адже це важлива передумова для забезпечення фінансової стабільності. На думку Заступника Голови НБУ Олега Чурія, яку він висловив під час виступу на XVII Форумі фінансових директорів України, організованого FAservice, Національний банк зможе забезпечити вільний рух капіталу лише за умови, що український бізнес буде вести транспарентну діяльність та платити податки. Це – один із основних принципів проведення валютної лібералізації, який закладено в ухваленому в липні Верховною Радою Законі «Про валюту та валютні операції». Тобто подальша лібералізація можлива лише після схвалення проекту закону про імплементацію в Україні Плану BEPS, – зазначив Олег Чурій. За його словами, бізнес повинен платити податки в юрисдикції тієї країни, в якій він створює додану вартість. В іншому разі, українські компанії використовуватимуть вільний рух капіталу для відтоку коштів у низькоподаткові юрисдикції. Олег Чурій також нагадав, що у Верховній Раді вже зареєстровано інший важливий для валютної лібералізації пакет законів – про приєднання України до багатостороннього обміну фінансовою інформацією між податковими органами. «Сподіваємось, що пакет законів як по обміну податковою інформацією, так і по протидії BEPS буде ухвалений Парламентом у цьому році. У такому разі Україна буде обмінюватися інформацією з іншими країнами, починаючи з 2020 року за 2019 рік. Якщо Парламент не встигне ухвалити закони в цьому році, то, відповідно, обмін податковою інформацією буде здійснюватися вже в 2021 році за 2020 рік», - йдеться на офіційній сторінці Нацбанку у Facebook.
