Валютна лібералізація: як НБУ боротиметься з ризиками

Валютна лібералізація: як НБУ боротиметься з ризиками

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

З сьогоднішнього дня, набуває чинності нова система валютного нагляду, яка базується на ризик-орієнтованому підході. Отже, 7 лютого 2019 року ступає в силу дія Закону України «Про валюту і валютні операції», який було прийнято 21.06.2018 року. До часу набуття чинності Закону, формувався організаційно-нормативний фундамент для запровадження валютної лібералізації, та повноцінної дії відповідного законодавчого акту.

Відтак, на зміну тотальному валютному контролю за усіма операціями запроваджено абсолютно новий підхід, який формується  в межах парадигми ринкової свободи «дозволено все, що не заборонено» на принципах відповідного розумного валютного нагляду: «менше ризиків – менше уваги, більше ризиків – більше уваги».

З цього часу, у відповідності до нового підходу у валютному нагляді, бізнес повністю позбавляєтеся бюрократичних бар’єрів і необхідності звітувати перед банками щодо будь-якої валютної операції.

Основні засади нагляду НБУ

Ризик-орієнтований підхід передбачає визначення переліку питань перевірки банків Національним банком і тих операції, які є визначені ризиковими для конкретного банку.

Лише на підставі конкретної інформації, якою володіють фахівці НБУ при здійсненні перевірки, та на основі виникнення сумнівів щодо рівня ризику за здійсненими операціями, банки вимушені будуть надавати підтвердження, зокрема документальні, що сутність таких операцій є прозорою та зрозумілою, і вони не пов’язані з уникненням вимог, встановлених валютним та санкційним законодавством, або ж законодавством у сфері протидії легалізації коштів та запровадженими НБУ заходами захисту.

Національний банк наголошує, що у межах ризик-орієнтованого підходу, процедура визначення заходів впливу за порушення, які виявляються Національним банком під час перевірок стає прозорішою.

До часу набуття чинності Закону «Про валюту та валютні операції», згідно  Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» до банків застосовувалися заходи впливу за порушення вимог валютного законодавства виключно у вигляді позбавлення генеральної ліцензії на право здійснення валютних операцій або штрафів, які накладаються незалежно від значущості порушень та можуть становити від 25% до 125% від суми операцій.

В умовах нового порядку валютного нагляд, Національний банк застосовуватиме підхід, що базується на оцінці рівня ризику, що передбачає врахування як суттєвості порушення, так і відповідних дій банку, які обумовили порушення.

Суттєвими вважатимуться порушення, які здійснені під час окремої операцій на суму від 1 млн грн або сукупності транзакцій обсягом від 10 млн грн. Розміри штрафів за такі порушення коливатимуться в межах до 400 тис. грн і залежатимуть від певних критеріїв, зокрема систематичності, сум операцій тощо. За несуттєві порушення розмір штрафу не перевищуватиме 50 тис. грн.

Іншими суттєвими порушеннями, зокрема, будуть також вважатися дії банку, що призвели до неможливості виконання Національним банком своїх наглядових функцій. У випадках недопущення фахівців Національного банку до проведення перевірки або ненадання документів може застосовуватися штраф у максимальному розмірі до 1 млн грн.

НБУ не передбачає штрафні санкції за несуттєві помилки у звітності банків. Штраф за суттєві порушення в звітності, як і раніше, не перевищуватиме 17 тис. грн.

Як зазначає регулятор, максимальною у новому порядку є сума штрафу 8 млн грн (і не більше 1% статутного капіталу банку). Цей штраф накладатиметься у випадку, якщо банк не сформує ефективну система валютного нагляду, що призвело до порушення по всіх або більшості (більше половини) питань щодо дотримання вимог валютного законодавства, які передбачені перевіркою.

Рішення про застосування заходів впливу до банку буде ухвалюватися колегіальним органом Національного банку у складі представників різних департаментів, що забезпечить об’єктивність рішення і його відповідність вчиненому порушенню. Рішення щодо заходу впливу базуватиметься на всебічному аналізу, зокрема щодо сум операцій, систематичності, причин та наслідків вчиненого порушення.

Отже, нова система заходів впливу кардинально відрізняється від чинної та буде гнучкішою, ризик-орієнтованою та направленою, насамперед, на упередження порушень, які несуть суттєві негативні наслідки. Вона чітко окреслює для банків найбільш чутливі зони до ризиків, що  дозволить відрізняти сумнівні операції від всіх інших та концентрувати увагу виключно на таких транзакціях.

Організація банківського нагляду за клієнтськими операціями

Принцип «менше ризиків – менше уваги, більше ризиків – більше уваги» банки мають застосовувати і під час здійснення валютного нагляду за валютними операціями своїх клієнтів. Система валютного регулювання нагляду, що базується на оцінці ризиків передбачає:

  • спрощенийнагляд за дрібними операціями на суми до 150 тис. грн (за виключенням дроблення);
  • застосування спрощених, стандартних або посилених вимог в залежності від рівня ризику;
  • класифікацію порушень і застосування значних заходів впливу регулятором виключно за суттєві порушення.

Вирішення завдань ризик-орієнтованого нагляду полегшить роботу для банків в сфері фінансового моніторингу, що обумовлює можливість послаблення зайвих процедур нагляду за більшістю операцій бізнесу, які не матимуть ознак сумнівних операцій (розбіжності в обсягах операцій з обсягами звичайної ділової активності, невідповідність суті операції змісту діяльності клієнта, використання в розрахунках компаній-оболонок тощо), що суттєво зменшить часові та адміністративні витрати бізнесу. Також скасовується вимога щодо складання банками обов’язкового письмового висновку про результати аналізу клієнтської операції.

В свою чергу, вимоги законодавства щодо запобігання і протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та фінансуванню поширення зброї масового знищення є нормами окремого законодавства, які не відміняються у зв’язку з запровадженням нового ризик-орієнтованого валютного нагляду. Банки будуть зобов’язані приділяти підвищену увагу операціям, які мають ознаки ризиковості.

Цілісним результатом є те, що ризик-орієнтований нагляд дозволить спростити здійснення прозорих валютних операцій населенням та бізнесом, скоротить їх часові та адміністративні витрати, а також дозволить банкам більш ефективно вибудовувати підходи та здійснювати моніторинг операцій, з метою уникнення порушень законодавства, запобіганню відтоку капіталу та проведення «схемних» операцій.

У підсумку зазначимо, що валютна лібералізація, розроблена Національним банком разом з експертами Міжнародного валютного фонду, передбачає зняття усіх валютних обмежень відповідно до темпів поліпшення макроекономічних умов в Україні, а також прийняття низки законів, спрямованих на підвищення якості регулювання небанківського фінансового ринку (законопроект про «спліт», реєстраційний номер 2413а) і попередження непродуктивного відпливу капіталу з країни (законопроект щодо протидії BEPS «Про імплементацію Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування», оприлюднений в жовтні Національним банком і Міністерством фінансів).

Остаточною  метою Національного банку у сфері лібералізації валютного ринку – зняття всіх наявних обмежень і перехід до режиму вільного руху капіталу, який стане підґрунтям для полегшення ведення бізнесу та інвестиційного клімату в Україні, припливу іноземного капіталу, стійкого економічного зростання.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: