Поки в Україні посилюють покарання за незаконну вирубку лісу в Карпатах, ЄС всерйоз роздумує про те, щоб йти проти нашої країни в суд. Мораторій на експорт лісу-кругляка, на думку чиновників Євросоюзу, порушує підписаний Україною документ про Зону вільної торгівлі. Зняття мораторію є однією з умов надання нашій країні макрофінансової допомоги. Тим часом, вирубка лісу в Карпатах триває, а рішення цієї проблеми поки не знайдено.
Суть мораторію і позиції сторін
У 2017 році у підприємства, які обробляють деревину, було інвестовано 6,32 мільярдів гривень, що майже вдвічі більше, ніж у 2016 році (3,58 мільярдів гривень). Інвестиції у виробництво меблів зросли з 0,96 мільярда в 2015 році до 1,9 мільярдів гривень в 2017-м. До мораторію щорічно в деревообробний сектор інвестували від 1,8 млрд грн у 2014-му та 2,3 млрд грн. у 2013-му. У меблеву промисловість інвестували в середньому 0,8-1,2 млрд грн.
Втім, експерт Олександр Ярощук наголошуэ, що з зупинкою «кругляка» все не так однозначно.
«У 2017 році експорт необробленої деревини в круглому вигляді зменшився до мінімуму. Експортовано всього близько 10 тис. тонн проти 2,5 млн. тонн в 2015 році. Однак обсяги експорту деревини паливної не змінився. І хоча він суттєво не збільшився, варто врахувати, що статистика не охоплює всієї інформації, і ліс можуть вивозити під різними кодами КВЕД і в подальшому»
Чи рятує такий стан речей ліс? Як свідчать дані Держстату - ні. Обсяги рубок не зменшилися. Як і в 2014-2015 рр., в Україні щорічно заготовляють 21-22 млн куб. метрів лісу.
У Міністерстві економічного розвитку і торгівлі переконані, що наслідки мораторію можна вважати негативними. Згідно з інформацією МЕРТ, заборона на експорт лісу-кругляка закрила для нашої країни вихід на ринок збуту необробленої деревини, збільшила кількість незаконних вирубок, не сприяла підвищенню лісистості і не вирішила питання незаконних лісозаготівель, контрабанди деревини та непрозорого ціноутворення. Варто зазначити, що вітчизняні виробники продовжують скаржитися на брак сировини на ринку. При забороненому експорті це досить дивно.
Також, згідно з даними міністерства, в період дії мораторію зросли обсяги незаконних рубок лісу:
- 2012-2013 рр. - 13-14 тис. куб. метрів.
- 2016-2017 рр. - 26 -27 тис. куб. метрів.
При цьому сума збитків збільшилась за останні три роки з 87 до 157 мільйонів гривень.
Позиція ЄС з цього приводу була озвучена ще в 2016 році, під час чергового загострення питання.
«Нинішня заборона на експорт не досягає цілей попередження незаконної вирубки лісу. Вона лише служить потребам деяких зацікавлених груп у деревообробній промисловості, дозволяючи їм отримувати винятковий та необмежений доступ до лісових ресурсів, аби власноруч ними скористатися. Заборона на експорт не запобігає вирубці лісів. Вона також не попереджає нелегальній лісозаготівлі чи контрабанді лісу, адже через цю заборону подібна незаконна діяльність стає ще прибутковішою. ЄС з готовністю підтримає підвищення штрафів за такі порушення та більш ефективні правоохоронні заходи в цій сфер»
Чому вирубка в нинішньому вигляді – це погано
«Держлісагентство» щорічно звітує про відновлення лісу. При слабкому контролі за долею посадок і постійних вирубках – бажаний ефект не досягається. І очевидно, що молоді дерева не здатні виконувати свою роль в екосистемі настільки ж ефективно.
Українці систематично викладають фото гір, до яких «Держлісагентство», мабуть, не добирається. Тому повідомлення про відновлення лісу не виглядають переконливо.
Гумор, цифри і звіти про виконану роботу блякнуть на тлі фотоматеріалів туристів і екологів.[gallery link="none" columns="5" size="full" ids="97820,97818,97815,97816,97817"]
Досить поширеним можна назвати явище, коли на повідомлення в ЗМІ або соцмережах держструктури реагують запевненнями, що були проведені санітарно-оздоровчі заходи. Навіть коли рубиться «молодняк».
Приклад реакції:
Крім гнітючого виду «лисих» гір є проблеми і серйозніші. Наприклад, один з «побічних» ефектів вирубки лісу – паводки, від яких страждає західний регіон країни. Ліси на схилах забирають на себе вологу кореневою системою. За рахунок цього вся вода при потеплінні не спускалася в річки, а сніг, що випадав, починав танути в травні.
Екологи відзначають, що проблема носить не тільки регіональний характер. Ось, що говорить глава Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко:
«Вирубка лісів - це суттєва проблема не тільки карпатського регіону. Карпати – це кліматоутворюючий чинник всієї України. Вологе карпатське повітря потім Поліссям переходить на схід і південь. Звідки чорноземи беруть вологу? Знищуючи карпатські ліси, ми знищуємо не тільки Карпати, а й всю країну»
На жаль, екологам поки не вдається істотно вплинути на ситуацію, оскільки в нашій країні гроші перемагають у будь-якій ситуації.
Що ж все-таки вбиває український ліс?
Мораторій або його скасування навряд чи зможуть вирішити проблему вирубки лісу в Карпатах. Ключовим стимулом і причиною є не можливість або неможливість легального експорту. Тим більше, частину деревини Україна продовжує експортувати.
Серед реальних проблем:
- жадібність і бідність, що стимулюють незаконне вирубування та контрабанду місцевими жителями;
- корупція, що дозволяє першому реалізовуватися і йти «по накатаній»;
- низький рівень відповідальності профільних держструктур, які нездатні ефективно припиняти подібні правопорушення і беруть участь у «розпилі».
Сам мораторій має свої плюси і мінуси. Україні в будь-якому випадку необхідно стимулювати внутрішнього виробника, йти він концепції «сировинного придатка», боротися з контрабандою і корупцією, а також вирішувати екологічні виклики.
Володимир Крекотін
