Цьогоріч на долю українських аграріїв випали найбільші випробування, адже їм необхідно долати не лише кліматичні проблеми, а й суттєві економічні наслідки через запровадження жорстких карантинних заходів в умовах пандемії.
Представники цієї галузі зіткнулася з ризиками, обумовлених коронакризою, як на рівні внутрішнього виробництва, так на рівні погіршення зовнішньої цінової кон’юнктури та попиту. Цей сільськогосподарський рік — не рекордний, але і не катастрофічний, що випливає із даних Держстату. Державна служба статистики повідомляє, індекс сільськогосподарської продукції у порівнянні з торішніми показниками у січні-серпні поточного року становив 90,2%.
Протягом восьми місяців поточного року було вироблено менше сільськогосподарської продукції у порівнянні з торішніми показниками. Як повідомляє Держстат, індекс сільськогосподарської продукції у січні-серпні 2020 року у порівнянні з аналогічними показниками 2019 року становив 90,2% (рис.1).
Рисунок 1 - Індекси сільськогосподарської продукції, % наростаючим підсумком р/р
Джерело: ДССУ.
Кліматичні аномалії привели до втрати частини врожаю зернових. Згідно з даними Мінекономіки, внаслідок несприятливих погодних умов, посівів озимини загинуло площею понад 386 тис. га, а це 2,6% всіх посівних площ. Відтак весна з пізніми травневими заморозками до -9 ° C істотно знизили очікуваний врожай озимих. Посуха в липні на тлі теплої, сухої зими негативно вплинув на ярові зернові культури, — коментують ситуації аграрії.
Окрім кліматичних змін, на кількісні показники врожаю поточного року вплинуло скорочення посівних площ (таблиця 1).
Таблиця 1 - Індекси сільськогосподарської продукції за категоріями виробників у % до відповідного періоду попереднього року
Джерело: ДССУ.
Торік зерновими й зернобобовими було засіяно 15,3 млн га, в поточному році — на 129 тис. га менше.
Несприятливі погодні умови також позначилися на врожайності. Через негативні погодні умови впала врожайність пшениці, гороху, ріпаку. У багатьох областях України в березні — квітні випало у 2-2,5 раза менше дощів, ніж зазвичай.
Прогноз щодо виробництва сільськогосподарської продукції
Деякі експерти переконані, поліпшення погодних умов в середині літа вирівняє ситуацію з яровими культурами, поміж яких також соняшник. Адже, як зазначають фахівці, збір ярих культур прискориться на дві-три тижні, що пов'язано з високими температурами ґрунту в кінці червня та липня.
Окрім цього, урожай кукурудзи, цьогоріч буде рекордним, очікують експерти. Згідно з прогнозами УЗА, це більше ніж 39 млн т, що на 5 млн т перевищує торішні показники.
Проте про врожай 2020 року буде зрозумілою в листопаді, коли завертатиметься збір врожаю. Адже посуха позначилася й на потенціалу кукурудзи, про що були сигнали у першій декаді серпня в деяких областях. Це може привести як до зменшення обсягів виробництва кукурудзи, так і до погіршення якості врожаю.
На глобальному ринку ціни на продовольчі товари продовжують зростати. Дорожчають пшениця, кукурудза, олія, цукор. Наша країна є однією з провідних експортерів за багатьма позиціями: виробництві пшениці, кукурудзи, ячменю, олії.
Навіть якщо внутрішній попит падає на 10-15%, це майже ні на що не впливає. Згідно з урядовими даними, в січні-травні 2020 року об’єм експорту аграрної продукції зріс на 2% в порівнянні з торішніми показниками аналогічного періоду. Постачання ячменю зросли у 2,4 раза, рослинних олій — на 22,4%, пшениці — на 10,3%. Варто зазначити, в країни ЄС постачається близько 30% українського агроекспорту завдяки Угоді про асоціацію з Євросоюзом. Основні споживачі української с/г продукції — Китай, Індія (експорт соняшникової олії), Єгипет (найбільший імпортер зернових), ЄС (цукор, зерно, олії, борошно, кукурудза).
Втім, пшениця, кукурудза і соняшник — це напрямок великих агрохолдингів. Запас фінансової міцності їх настільки великий, що дозволяє безболісно переживати коронакризу, на відміну від середніх і дрібних фермерів, які спеціалізуються на вирощуванні овочів, фруктів, горіхів.
Так, всі ці культури приносять чималий прибуток, їх рентабельність сягає іноді 80-100%. Але результат роботи овочівників і садівників залежить не лише від погоди, а й низки інших факторів.
Таким фактором, який був неочікуваним, стала пандемія й послідуючі жорсткі карантинні заходи, які фактично обвалили продажі. Адже дрібні виробники орієнтовані здебільшого на внутрішній ринок, а більшість простих українців та тлі зменшення доходів у кризу вимушені були переглянути свій бюджет в бік зменшення витрат. Та й ціни на фрукти весною та літом поточного року виявилися дуже високими, більшу часину яких становила компенсація втрат. Проте, через надвисокі ціни фермери втратили на реалізації продукції. Втрати ягідників становлять від 40 до 90%, зазначають аналітики.
Окрім перечислених факторів, агросектор стикається з кризовими та системними викликами, які впливають на окремі елементи ланцюга доданої вартості (рисунок 2).
Рисунок 2 - Кризові та системні виклики агросектору
Джерело: аналіз Центр економічного відновлення.
В підсумку варто зазначити, як зазначають експерти Центру економічного відновлення, для мінімізації впливу пандемії важливо мінімізувати вплив обмежень на логістику працівників, транспортування товарів та їх продаж через традиційні канали збуту, із дотриманням безпечних умов діяльності. Адже пандемія COVID-19 вплинула не лише на виробництво продукції, але й на збут через обмеження каналів дистрибуції (зокрема відкриті ринки для домогосподарств) та експортних ринків для середнього та великого бізнесу. Сільськогосподарські виробники страждають від застарілості та браку потужностей для перероблення та зберігання продукції.
Для розв’язання проблеми доступу до грошових ресурсів необхідно забезпечити їхній доступ до фінансів шляхом запровадження програм по формуванню місцевої доданої вартості та підвищення ефективності державних субсидійних програм. Для довгострокового розвитку сектора та покращення інвестиційного клімату, необхідним є створення сприятливого регуляторного середовища для виробників.
