Сьогодні, 25 квітня, християни східного обряду відзначають Чистий Четвер – спогад подій і значення Тайної Вечері. Слідом за ним настане Страсна п'ятниця – найсуворіший день всього Великого Посту. Ці дні перед Великоднем особливо шановані серед віруючих.
Свято Воскресіння Христового, Великодня, вважається найголовнішим торжеством у християн. Розповідаємо про духовний сенс, традиції і правила цих днів.
Чистий Четвер: очищення душі і тіла
Сенс цього Таїнства в тому, що у людей є можливість долучитися до Бога, приймаючи Його жертовну любов, символами якої є розіп'яте тіло Христове (хліб) і пролита безневинна кров Христа (вино).
Це Таїнство Господь встановив в пам'ять про Нього. Люди, які хочуть прийняти Святе Причастя, повинні обов'язково пройти сповідь і примиритися із ближніми. Тобто, самим попросити вибачення за гріхи та пробачити інших.
Також у Чистий четвер згадується обряд, коли Христос, будучи вчителем для своїх учнів і послідовників, омив їм ноги. Сенс цього обряду полягає у тому смиренні, яке Всемогутній Бог показав людям – як приклад для наслідування. У Православній церкві традиція обмивання ніг існує і в наші дні.
У Чистий Четвер Ісус Христос був узятий під варту первосвящениками.
Традиції Чистого Четверга
У Чистий четвер прийнято обов'язково помитися, бажано до світанку, і прибрати житло до майбутнього свята Великодня. В цей день також печуть паски і пироги, читаючи молитви. Вкрай важливо, щоб господиня готувала зі спокійною душею і добрими думками. Пробувати святкові паски не прийнято до самого Великодня, так як триває Строгий піст.
А ввечері йдуть на службу в храм, де в особливому порядку читаються вірші з Євангелія про земні страждання і жертви Христа на спасіння людей.
У Чистий четвер можна зустріти багатьох людей, що йдуть по вулицях з храмів із запаленими свічками в руках. Вважається, що свічка, куплена у цей день і запалена під час служби, має особливу духовну силу.
Страсна п'ятниця - найсуворіший день року
Для кожного віруючого християнина Страсна П'ятниця – найсуворіший і скорботний день усього року. Це спогад страждань Спасителя за людей і жертовне завершення Його земного життя – коли Христу одягли терновий вінець, який різав йому обличчя і глузували з Нього, під час ходи на Голгофу били камінням і плювали в Нього, власне болісне розп'яття, коли у живу людську плоть вбивали цвяхи ...
Духовний сенс Страсної п'ятниці полягає в тому, що Господь, за силою і могутністю якому немає рівних, упокорив себе до простої людини, яка присвятила життя служінню і допомозі людям, показав силу своєї любові. А в кінці земного життя дозволив себе обмовити, засудити, вилаяти, знущатися над собою, бити, плювати, ображати, прикувати до хреста заради порятунку людства.
Так як Христос був Єдиносущним Богу-Отцю, в Ньому не було гріха. Його невинна кров змогла омити всі гріхи та відкрити людям Вічне життя у блаженстві, що порушилося при першому гріхопадінні і прирікало людей на вічне рабство у владі диявола.
Євангеліє розповідає нам, що Христос, вже будучи розіп'ятим і відчуваючи страшну фізичну біль, просив у Бога-Отця прощення для своїх мучителів:
Вираз «випити чашу до дна» означає пройти увесь шлях до останнього. Пам'ятати про розіп'ятого Бога і співчувати Його мученицькій смерті – ось що означає Страсна п'ятниця.
Науково-медичний опис розп'яття і того, що відбувається в організмі людини, яка висить на одних руках і ногах, не маючи іншої точки опори, свого часу викликало шок у автора. Колись і Цицерон називав розп'яття найстрашнішою і найболючішою стратою, коли-небудь придуманою людьми:
«Ковані граньовані цвяхи вбивалися між променевими кістками руки, поруч із зап'ястям. На своєму шляху цвях зустрічав нервовий вузол, через який нервові закінчення йдуть до кисті руки та управляють нею. Цвях перебиває цей нервовий вузол. Сам по собі дотик до оголеного нерву – страшний біль, а тут усі ці нерви виявляються перебиті. Але мало того: щоб дихати в такому положенні, у людини залишається тільки один вихід – треба знайти якусь точку опори в своєму ж тілі для того, щоб звільнити груди для дихання. У прибитої людини така можлива точка опори тільки одна – це його ноги, які також пробиті в плюсні. Цвях входить між маленькими кісточками плюсні. Людина повинна спертися на цвяхи, якими пробиті її ноги»
Правила Страсної п'ятниці
У храмах в цей день служать по-особливому. Читають Царські години і Євангеліє, у середині дня служать вечірню і виносять Плащаницю – полотно із зображенням розіп'ятого і померлого Христа.
Плащаницю розташовують у центрі храму, перед вівтарем. Кожен бажаючий може підійти і прикластися до Плащаниці. Цей обряд означає поділ скорботи смерті Спасителя. Вечірня служба закінчується хресною ходою навколо храму з Плащаницею.
У цей день не прийнято вживати іншу їжу, крім хліба і води, якщо слідувати монастирському статуту. Веселитися або важко працювати також вважається неприйнятним. Всі основні великодні приготування варто завершити у Чистий четвер. Цей день по можливості варто присвятити думкам про Бога, свою душу, відвідування храму і бажанням виправитися.
Воскресіння Христове – радість християн
«Христос Воскрес!» - «Воістину Воскрес!» - цей день починається зі слів радісного вітання всіх про воскресіння Господа та дарування людям обіцяного життя вічного.
Гріхопадіння людини переможене. Господь воскрес і явився людям, щоб засвідчити свою обіцянку, дану ще на початку створення світу. За Євангелієм, Христос залишався на землі ще 40 днів після воскресіння, проповідуючи своє вчення і допомагаючи народу в його потребах.
Вранці у Великодню неділю прийнято йти до церкви на святкову службу і для освячення великодніх кошиків. Куди кладуть паски, пофарбовані яйця, сіль, запечене м'ясо, усяку смакоту. Свічки, куплені в храмі на Великдень, мають особливу духовну силу, тому прийнято принести їх додому і запалювати в особливих випадках.
Прийнято в цей день поділитися ласощами з нужденними, не можна злитися і сваритися, а корисно збирати сім'ю і друзів за загальним святковим столом. Багатство столу на Великдень швидше народна традиція, і в християнському розумінні дуже великого значення не має, адже головний сенс духовного життя людини – це багатство її душі.
