Венеціанська комісія оголосила «вердикт» щодо нового Закону «Про освіту»

На фінальному засіданні Венеціанської комісії (ВК) у п’ятницю, 8 грудня, були прийняті основні тези щодо Закону України «Про освіту». Комісія просить продовжити перехідний період для імплементації закону і не взяла до уваги претензії Угорщини, повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки України (МОН).

Як стверджують у відомстві, головна теза рішення «Венеціанки» полягає у тому, що стаття №7 є «рамковою та підлягає подальшій деталізації» у законі про загальну середню освіту.

«Комісія прийняла аргументацію української сторони щодо закидів, ніби мовна стаття Закону «Про освіту» звужує права представників національних меншин. Зокрема, ВК підкреслила, що питання змісту і обсягу прав відносяться виключно до компетенції Конституційного Суду України. Низка питань застосування мов має вирішуватись спеціальними законами. А отже, звинувачення збоку Угорщини не підтримані», - йдеться у повідомленні міністерства.

Також комісія рекомендувала продовжити перехідний період для імплементації статті. У нинішній редакції закону про освіту зазначено, що повноцінно мовна стаття повинна набрати чинності у 2020 році.

Нагадаємо, 5 вересня 2017 року Верховна Рада схвалила реформу освіти. За новим законом, представники нацменшин зможуть отримувати освіту рідною мовою поряд із державною в дошкільних закладах та в початковій школі, представники корінних народів – в дошкільних установах та середній школі. На подальших стадіях навчання передбачена можливість вивчення мови корінного народу або нацменшини як окремого предмета.

Президент Петро Порошенко підписав новий закон 25 вересня.

Румунія та Угорщина висловили стурбованість новим законом про освіту і вважають, що він порушує мовні права їхніх нацменшин.

Влада Угорщини навіть ініціювала перегляд Угоди про асоціацію між Україною та ЄС через закон про освіту. Однак 11 з 29 держав-членів НАТО, висловили незгоду з наміром Будапешту заблокувати євроатлантичні ініціативи Києва.