Угорщина використовує російську агресію для впливу на позицію Києва через НАТО

Угорщина використовує російську агресію для впливу на позицію Києва через НАТО

Валерій Савицький
Автор
Валерій Савицький
UA.NEWS
Поділитись:

Україна робить недостатньо рішучі кроки для поглиблення співпраці з Північноатлантичним альянсом і уникає теми набуття повноправного членства в НАТО. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів директор Міжнародного інституту демократії, політолог Сергій Таран.

Експерт стримано оцінює візит до Києва Північноатлантичної Ради на чолі з генсеком Єнсом Столтенбергом і меседжі обох сторін. Аналітик переконаний, що для України зараз критично важливо рухатися тим ефективним шляхом, яким рухалися її сусіди з числа країн Центральної і Східної Європи: подання заявки на членство і запевнення Альянсу, що це важливо. На його думку, це дуже конкретна задача щодо реформаторських дій, яких має дотримуватися офіційний Київ для здобуття довгоочікуваного членства в Альянсі.

Водночас політолог констатував недостатньо рішучі наміри української влади поглиблювати співпрацю з Альянсом.

Сергій Таран
політолог
«На превеликий жаль, частково через те, що НАТО зараз консервативніше дивиться на політику і через те, що від української влади немає достатньої наполегливості, Київ говорить про якісь програми співробітництва з Альянсом. І мені здається це своєрідний спосіб уникнути головного питання – коли Україна нарешті зможе вступити до НАТО. Нинішній владі важливо зрозуміти, що це стратегія для нашої країни і не боятися, що ця тема зачепить певні електоральні групи і принесе владі мінуси. Будь-яка влада, яка доведе справу членства України в НАТО до логічного завершення, точно увійде в історію України. І сумно, що чинна влада не до кінця це усвідомлює»

Експерт також нагадав, що Альянс сьогодні є вкрай динамічною організацією і немає жодних країн чи політиків, які б хотіли вийти з НАТО при тому, що існує багато подібних проблем в Європейському союзі. Більше того, політолог нагадав, що скоро до Альянсу може вступити Північна Македонія. На думку аналітика, за певної неполегливості, Україна може сподіватися, що НАТО її прийме, але «такої наполегливості з боку офіційного Києва, наразі не спостерігається».

Вимогу Угорщини заблокувати спільну заяву послів НАТО по Україні в обмін на гарантії захисту угорської нацменшини на Закарпатті, Сергій Таран пояснив історичними особливостями.

«Угорщина сперечається щодо прав національних меншин не лише з Україною, а і з Румунією та Словаччиною. На всіх міжнародних майданчиках, угорські чиновники полюбляють повторювати, що угорське питання не вирішене і Україна тут не посідає якесь особливе місце. Не слід забувати, що після відомого Тріанонського договору 1920 року, 2/3 території країни увійшли до складу інших країн і від Угорщини лишилася одна третина. Відтоді Будапешт намагається домогтися культурно-політичного об’єднання всіх своїх меншин, які проживають у сусідніх країнах. Україна – просто одна з таких країн»
— Сергій Таран,
політолог

Водночас політолог нагадав, що на відміну від румунів і словаків, Україна не є членом НАТО і тому Будапешт регулярно тисне на Київ заявами про права і гарантії нацменшини на Закарпатті, час від часу блокує рішення Альянсу щодо України, які ухвалюються консенсусом. І аналітик не вбачає у цьому стратегічної проблеми, яка перешкоджатиме вступу України до Альянсу, якщо таке рішення буде ухвалене.

Крім того, політолог вважає, що Угорщина використовує і російський фактор для впливу на позицію офіційного Києва.

«Очевидно, Росія використовує всі суперечності, що існують в Європі для посилення свого впливу. І було б дивно, якби вона не використовувала суперечності в угорсько-українських відносинах. Угорські еліти сьогодні обіймають європейсько-консервативну політику і я не виключаю існування певних контактів з Володимиром Путіним. Тож Будапешт і надалі буде намагатися використати фактор угорської нацменшини, контакти з Путіним і можливості в НАТО для того, аби тиснути на Україну і домагатися зміни її внутрішніх законів»
— Сергій Таран,
політолог

Нагадаємо, 30 і 31 жовтня Єнс Столтенберг і посли країн-членів НАТО перебувають з офіційним візитом в Україні. Делегація відвідала Другу постійну групу НАТО з протидії мін (SNMCMG2), а Генсек Альянсу виступив перед курсантами Одеської військово-морської академії.

Під час візиту Столтенберг заявив, що у відносинах України з Альянсом буде запущена нова ініціатива, яка має об’єднати усі чинні формати співпраці. А президент України Володимир Зеленський заявив, що НАТО слід розглянути можливість приєднання України до Програми розширених можливостей Альянсу. Президент також повідомив про перехід на новий формат у практичній співпраці між Україною та НАТО.

Тим часом Угорщина 30 жовтня наклала вето на спільну заяву послів НАТО щодо України через відмову Альянсу внести у документ поправки про зобов’язання Києва захищати інтереси угорської нацменшини на Закарпатті. Однак 31 жовтня поправки були внесені і Будапешт розблокував підписання документу.

Фото: Слово і Діло
Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!