Три чверті обраних Верховної Ради ІХ скликання – нові обличчя без політичного минулого. Серед них чимало підприємців, активістів, експертів у різних сферах.
Рано чи пізно усі ці люди, а незабаром народні депутати, так чи інакше себе проявлять – стануть лідерами, аутсайдерами, мозковими центрами або ньюсмейкерами своїх політичних сил.
Журналіст Сергій Рахманін, № 8 у списку «Голосу»
Сергій Рахманін – авторитетний український журналіст, перший заступник головного редактора і редактор відділу політики «Дзеркала тижня». Досвід роботи в пресі – близько 30 років. Лауреат численних премій у сфері медіа, в тому числі нагороди «Людина року-99» в номінації «Журналіст року».
За службовим обов'язком близько знайомий з політичними процесами в країні. У багатьох з них брав безпосередню участь. Автор книги «Руки, что гойдають колиску демократії» (2002).
З 2014 року на телеканалі ZIK веде авторське політичне шоу «Гра У Класику», де проводить паралелі між сучасними тенденціями та історичними фактами, з прогнозами розвитку подій.
Сергія неодноразово закликали до своїх лав багато політичних проектів, однак, до останнього часу він усім відмовляв. Приєднався до «Голосу» Святослава Вакарчука, так як побачив в собі сили міняти правила гри в країні і гострий запит суспільства на нові політичні еліти.
Для української журналістики, за словами самого Рахманіна, зробив все. У Раді планує займатися широким спектром питань національної безпеки:
«Маю намір працювати в Комітеті з питань національної безпеки і оборони. Навіть якщо цього не станеться, в будь-якому випадку я збираюся займатися законопроектами в області безпеки і оборони, тобто не тільки сектора безпеки і оборони, не тільки військової складової»
На думку Рахманіна, перше, що повинен зробити новий парламент, це прийняти законодавство у сфері інформаційної безпеки:
«Вважаю, що, одним з перших законів, який має ухвалити Верховна Рада – якщо вона взагалі турбується про безпеку країни – повинен бути закон, покликаний відрегулювати сферу інформаційної безпеки. Необхідно усунути саму можливість, при якій четверо-п'ятеро людей фактично монополізують телепростір. А також унеможливити ситуацію, яка виникла, в тому числі, із каналом ZIK (купівля телеканалу соратником Віктора Медведчука – прим.авт.). Не можуть люди в умовах війни, в умовах демократії, в умовах реформ – мати таку можливість. Люди, афілійовані з агресором; люди, що впливають на настрої громадян в умовах війни, - не можуть отримувати таких преференцій. Поки ж законодавством це не заборонено. Саме тому, я вважаю це питання – справою національної безпеки»
Дипломат Богдан Яременко, мажоритарщик від «Слуги народу»
Богдан Яременко – досвідчений кар'єрний дипломат, експерт в області міжнародних відносин. Очолює Фонд «Майдан закордонний справ». Проєвропейськи орієнтований.
Пройшов по 215 округу м.Києва як висуванець від партії «Слуга народу». Набрав понад 34% голосів підтримки, обійшовши кандидата від «Свободи» Андрія Іллєнка.
Ім'я Богдана Яременка на слуху останні 5 років. Він активно коментував і давав експертні оцінки щодо багатьох процесів, пов'язаних з українською дипломатією після подій Революції Гідності.
Перебуваючи на службі генконсула України в Стамбулі, першим засудив дії беркутівців, які побили студентів на Майдані незалежності в листопаді 2013 року. За що поплатився посадою і був звільнений з державної служби. Відновив свої права через суд, але на колишню роботу не повернувся.
Заснував і очолив громадську організацію «Майдан закордонний справ», яка спеціалізується на експертизі дипломатичних процесів в Україні. Відстежував Кримську тематику, режим санкцій проти агресора, Азовську кризу.
Критично оцінював розвиток багатьох подій і сценаріїв колишньої влади на чолі з Петром Порошенком. Неодноразово називав Мінські домовленості зрадою інтересів України. Один з тих експертів, хто не вірив у шанси країни отримати Томос про автокефалію для православної церкви, про що відкрито заявляв. Але помилився.
З огляду на його досвід і експертну позицію, Яременко може очолити Комітет Верховної Ради із закордонних питань.
Доброволець Яна Зінкевич, № 7 у списку «Європейської Солідарності»
Яна Зінкевич – медик-доброволець, ветеран АТО, командир медичного батальйону «Госпітал’єри», народний герой України. Начальник Медичного управління і реабілітації бійців Української Добровольчої Армії. За професією – медик.
З перших днів війни на Донбасі у 2014 році брала участь у порятунку життів українських воїнів. Особисто врятувала більше двох сотень бійців ВСУ, а після заснування «Госпітал’єрів», через батальйон пройшло близько 2,5 тисячі поранених серед військових і цивільних.
За іронією долі Яна сама опинилася в інвалідному візку після автокатастрофи у Дніпрі. Це не позбавило її активної громадської позиції. На початку березня 2019 року Зінкевич у делегації жінок-ветеранів АТО відвідала штаб-квартиру НАТО в Брюсселі, де презентувала документальний фільм «Невидимий батальйон». Стрічка розповідала про долю жінок, які нарівні з чоловіками встали на захист України з початком російської агресії.
Яна бере участь в русі ветеранської дипломатії. Цей напрямок покликаний на емоційному рівні і на прикладі конкретних людей показувати світові про те, що відбувається на Донбасі.
Адвокат Олег Макаров, № 6 у списку «Голосу»
Олег Макаров – визнаний в Україні і за кордоном юрист і судовий адвокат, партнер однієї з провідних юридичних фірм України. Спеціалізується на вирішенні спорів, інвестиційному та податковому праві, банкрутстві. Активний учасник законотворчого процесу – співавтор багатьох прогресивних законопроектів, які вносяться на розгляд до Верховної Ради.
Серед гучних справ адвоката – представництво інтересів держави України в суперечці з позивачами-родичами жертв авіакатастрофи російського лайнера Ту-154 над Чорним морем. Літак нібито був збитий українською ракетою під час військових навчань. Згідно з офіційним повідомленням, «за основними позовними вимогами було укладено мирову угоду на вигідних для клієнта (України – прим.авт) умовах».
У Макарова є політичний досвід на рівні Київської мерії від партії «Самопоміч». Потрапляння до списку «Голосу» - це посилення команди Святослава Вакарчука професійною правовою експертизою. А на рівні парламенту – це залучення в Раду профільних експертів.
Активістка Галина Янченко, № 5 у «Слузі народу»
Галина Янченко – фігура в останні роки відома. Вона очолювала Громадський комітет контролю при НАБУ. Коментувала багато антикорупційних розслідувань, як і корупційні скандали колишньої влади.
Засновник ГО «Антикорупційний штаб». Експерт в галузі протидії корупції, зокрема у сфері охорони здоров'я. За освітою – соціолог.
Була депутатом Київської міськради від «ДемАльянсу», займалася питаннями зловживань при землекористуванні в столиці. Співавтор норми про декларування конфлікту інтересів при розгляді землевідведень.
Приєдналася до команди Володимира Зеленського під час президентських виборчих перегонів. Відповідала за антикорупційний та діджитал-напрямки. Попадання активістки до першої десятки пропрезидентської «Слуги народу» в цілому відображає одну з ключових позицій Зеленського про наступальну боротьбу проти корупції в країні.
Свою роль у майбутній Раді бачить в тому, щоб провести реформу в самому парламенті і очистити законодавче поле від корупційних схем:
«Найбільші корупційні схеми сформовані правками до законів. Іноді кілька слів після коми створюють схеми на мільйони гривень. Можна подивитися, наприклад, історію «Роттердам плюс» - лише одне речення в законопроекті про формування тарифу. Згадаймо, хто в сільському господарстві є єдиним одержувачем найбільших дотацій. Це питання трьох слів в одному реченні до законопроекту. І бізнесмен, який купує яхти, літає приватними чартерами по світу, як нужденний отримує з бюджету країни мільярди. Безліч аналогічних схем приховано в податковому законодавстві, бюджетному, в регуляторних актах тощо»
Політтехнолог Дмитро Разумков, глава списку «Слуги народу»
Дмитро Разумков – найближчий соратник президента Зеленського, глава партії «Слуга народу», що набрала безпрецедентну більшість у парламенті на дострокових виборах, лідер думок.
Разумков вважається головним політтехнологом президента, транслює багато думок як самого Зеленського, так і позицію партії. До президентської виборчої кампанії 2019 року не був широко відомий. З 2006 року працював в політичному консалтингу і керував компанією Ukrainian Politconsulting Group.
Раніше співпрацював з Сергієм Тігіпком і був членом Партії регіонів. Батько Дмитра Олександр Разумков був першим помічником президента Леоніда Кучми.
Разумкова називають одним з основних претендентів на пост очільника Верховної Ради. Сам він відповідає на питання про бажання очолити парламент – ухильно. І наполягає - «Слуга народу», як і коаліція в цілому повинні висувати людей на посади за принципом ефективності.
Політтехнолог не виключив, що частина команди президента, представлена в партійному списку, піде працювати у Кабінет Міністрів. Разумков розраховує, що нова Рада співпрацюватиме із Зеленським:
«Я впевнений, що і президент, і велика частина, здорова частина парламенту будуть працювати в унісон, але не на благо певних політичних інтересів, а на благо розвитку держави»
***
Це далеко не вичерпний список особистостей із вольовою харизмою, сильною експертизою та корисними навичками з інших сфер. Людей, здатних якісно змінювати Україну, значно більше і їх можна зустріти практично у всіх списках партій-фаворитів парламентських виборів.
Прохідна частина списку «Голосу», багато прогресивних членів команди «Слуги народу», про які поки що мало говорять, але які, безумовно, себе проявлять.
Ростислав Павленко, Ніна Южаніна, Ірина Геращенко з «Європейської Солідарності», Сергій Тарута, Сергій Соболєв, Олена Шкрум з «Батьківщини» - це знакові постаті із вагомим політичним багажем та професіоналізмом, на яких також покладаються надії на реформи і розвиток.
Що стосується «Опозиційної платформи – За життя», ця політична сила має чітку проросійську позицію з лобіюванням в Україні інтересів агресора. Тому у списку цієї партії складно побачити особистості, які будуть діяти самостійно або на благо нашого суспільства.
