Верховний Суд розтлумачив, коли власник житла має право виселити квартирантів

Верховний Суд виніс рішення у справі орендодавця, який намагався виселити зі свого будинку сім’ю, бо сам виявив бажання проживати у цьому помешканні. Суд йому відмовив і розповів, за яких умов можна розірвати договір оренди, якщо якщо її термін не визначено.

Позов до суду подав власник будинку у селі на Хмельниччині, який намагався виселити з будинку колишню дружину з двома дітьми, які жили у ньому на правах оренди, заявивши, що хоче сам переселитись до помешкання. Конкретного терміну оренди з ними чоловік не обумовив, так що він вважається безстроковим. Суд першої інстанції у позові відмовив, зазначивши, що у чоловіка є ще одна квартира, і у будинку також йому ніхто не забороняє проживати. Апеляційний суд став на бік орендодавця, посилаючись на непорушність права приватної власності, та постановив квартирантів виселити. Однак Верховний Суд, посилаючись на Житловий кодекс і Конвенцію прав людини, став на бік орендарів і роз’яснив:

[text_on_background]Договір найму жилого приміщення, укладений на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, лише якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та членам його сім'ї. У цьому випадку власник будинку (квартири) повинен попередити наймача про наступне розірвання договору за три місяці. В іншому випадку договір може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо наймачі псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, систематично не платять за квартиру і комунальні послуги.[/text_on_background]

Колегія суддів ВС не знайшла підстав для виселення відповідачів з житлового будинку, належного позивачу, оскільки позивач має інше житло, що спростовує його потребу у спірному житловому будинку. Крім того, йому не чиняться перешкоди у користуванні цим будинком. Також виселення позивачів суперечить Конвенції про права людини, порушуючи їх право на житло без нагальної суспільної необхідності.