Ветеран АТО розповів, як залишив викладання та поїхав на фронт: інтерв’ю професора за хвилину

Ветеран війни на Донбасі, професор Івано-Франківського університету Ігор Смаль ліг під ніж хірурга, аби потрапити на фронт у 2015 році, а після загибелі побратима поїхав додому, повернувся до викладання та написав книгу про Майдан і будні на передовій.

Доброволець в інтерв’ю «Цензор.нет» зізнався, що по-справжньому повернутись з війни йому не вдалось, а фронтовий досвід заважає у мирному житті. Ініціативи Зеленського боєць не сприймає, як і людей, які не були на війні, але «втомились» від неї.  Проте Смаль з оптимізмом дивиться на майбутнє України і сподівається ще випити пиво у Москві за 20 гривень. Усе інтерв’ю за хвилину.

До війни Смаль викладав географію у Ніжинському державному університеті ім. Миколи Гоголя, очолював райдержадміністрацію Ніжина. Потім возив гуманітарку на передову, де отримав осколкове та кульове поранення.  На Донбас вирішив поїхати одразу після агресії РФ, «але «зарубала» медкомісія. Довелося лягти під ніж хірурга». Після відновлення у березні 2015 року боєць пішов до «Карпатської Січі».

Улітку 2015 Ігор тримав позицію «Малий Мурашник» за летовищем Донецького аеропорту. Потім «Карпатську січ» легалізували, вона увійшла  до 93-ої ОМБ «Холодний Яр», однак Смаль вирішив не повертатись на війну. «Вразила смерть побратима Лавріновича. Виникла порожнеча, фізична втома», адже тоді йому було уже 50 років. «Але з війни не повертаються. Її не забувають. Ти на все і на всіх дивишся через призму військового, фронтового досвіду». Лише у 2016 війна відійшла на другий план з початком роботи на мера Івано-Франківська, однак думки поїхати на фронт часто виникають.

«Фронтовий досвід заважає у мирному житті», люди кепкують з поранень, звинувачують у пиятиці на передовій та кажуть, що добровольці зіпсували образ армії. «Раніше я до хрипоти сперечався, зараз припинив». Ветерана дратують люди, які не бачили війни, але втомились від неї.  «Стримуєшся з останнього, щоб не збити пиху і не стерти з обличчя поблажливо-зневажливу посмішку».

Смаль написав книгу про війну та Майдан «Чорні Піски», яка спершу задумувавсь як кіносценарій. «Писав дуже швидко, бо «варив» усе у голові не один місяць», частина про протести була створена раніше. «Найважче далися мені сторінки знущання бойовиків-найманців з наших жінок. Війна страшна. Читач повинен то розуміти». Люди мають усвідомити, з ким ми воюємо, «особливо зараз, коли президент закінчив війну у своїй голові, а нафталінові фокіни взагалі не бачать, з ким ми воюємо і чи воювали взагалі».

Зараз Ігор  є професором кафедри туризму та готельно-ресторанної справи Університету Короля Данила (Івано-Франківськ), пише навчальні посібники. У вільний час їздить на велосипеді, займається столярством, бо «воно заспокоює».

Останні події в Україні розчарували добровольця. «Дно» постійно пробивається, «червоні лінії» весь час переступаються, зневага до держави, армії, усього українського, насмішка над смертями, героями, «задирання лапок» чи «хвоста» перед Москвою - усе це злить і дратує».  Ветеран прогнозує, що Україна або повернеться в орбіту Москви, або стане каталізатором знищення імперії агресора. «Я вірю в краще. І хочу випити пива в Москві на Красній площі, купивши його за 20 гривень».