Якщо я виживу тут та доживу до старості, я буду таким зловредним героїчним дідком, з розряду тих хто розмахує дідівською паличкою та не здається життю, енурезу та геморою, та мене теж будуть водити по школах у якусь там дату, яка вона там вже в нас вийде, цієї дати, як я подивлюся, не знає ніхто зараз, окрім самого Господа Бога, й це може бути будь-яка пора року та будь-який місяць. Та я буду розповідати на Уроках Мужності про війну, кхе-кхе.
Але я не буду розповідати про війну, ось у чому справа. Я розповідатиму усюди лише одну річ, раз за разом, одне й те ж саме. Бо буду такий старий, заслугований та героїчний, що матиму повне право не тільки розповідати одне й те саме, а навіть посцяти у квіткового горщика на підвіконні у класі. Я розповідатиму от що, річ, яка мене бентежить просто зараз більше за все у світі: зброя.
Маю право.
Матеріал опубліковано мовою оригіналу. Джерело: Facebook.
