24 вересня 2017 року у Німеччині відбудуться парламентські вибори. Як вважають аналітики, вибори у цій країні є дуже символічними – вони стануть фінальними у битві за об'єднану Європу. Незважаючи на прагнення дістатись влади радикальних сил, схоже, Німеччина зробила свій вибір на користь спільного європейського дому. Виборча кампанія добігає кінця – лідерами гонки залишаються нинішні коаліціанти Бундестагу – блок ХДС/ХСС з Ангелою Меркель та соціал-демократи з Мартіном Шульцем. Яким цього разу стане склад парламенту і коаліції, та які шанси опозиції? І як німецькі вибори позначаться на Україні – в нашому матеріалі.
Хто пройде в Бундестаг
Німецьке виборче законодавство встановлює 5%-ий бар'єр для проходження в парламент. Цього року мінімальний поріг долають відразу 6 політичних сил, що є нетривіальним для стабільної, консервативної і прогнозованої політичної системи Німеччини. Крім традиційних консерваторів ХДС/ХСС, ліво-центристських соціал-демократів, лівої партії зелених та «Вільної демократичної партії», в німецький парламент потрапляють і радикальні політичні сили. Йдеться про Ліву партію – колишніх комуністів та партію «Альтернатива для Німеччини» - ультраправу силу. Обидві партії виступають проти міграційної політики Німеччини та ЄС, а також займають проросійську позицію щодо зняття санкцій. За даними опитувань, ці сили наберуть 7-10% голосів, нарівні з зеленими і ВДП.
«Цей безпрецедентний за складом набір партій забезпечить Бундестагу від чотирьох до шести фракцій. Це важливо, оскільки німецькі канцлери, як правило, не можуть управляти поодинці, для отримання парламентської більшості їм доводиться вступати в коаліцію з однією або двома фракціями»
Коаліційні варіанти
Формально за право формувати більшість у Бундестазі змагаються блок ХДС/ХСС і СДПН Шульца. Однак прогнози аналітиків та соціологічні опитування ведуть до того, що новим канцлером незмінно залишиться Меркель. В цьому році у канцлерін є всі передумови очолити уряд Німеччини в 4-ий раз.
Попри те, що її рейтинги протягом останнього року трохи просідали, через ставлення до міграційної проблеми ЄС, блок християнських демократів залишається першим в списку на формування коаліції. Розрив з Шульцем остаточно закріпився після вирішальних і провальних дебатів останнього. До цього у нього ще були шанси скоротити розрив з чинним канцлером і поборотися за головний керівний пост країни. Після теледебатів розрив між двома партіями склав приблизно 20%.
Меркель і блок ХДС/ХСС підтримали 55% респондентів, а Мартіна Шульца - 35%. Чинний канцлер змогла обійти лідера соціал-демократів за всіма основними обговорюваними темами. Із зовнішньополітичних питань Меркель підтримали 61% виборців, Шульца - 30%. Щодо ситуації на ринку праці та зайнятості канцлер набрала 45% голосів респондентів, глава СДПН - 40%. Цікаво, що за результатами дебатів вирішення міграційних викликів ЄС від Меркель припало до душі 44% німців, а Шульц зміг залучити 39% голосуючих громадян.
Аналітики припускають кілька варіантів для формування коаліції:
- ХДС/ХСС, ВДН і «зелені». Такому варіанту більшості віддає перевагу Меркель і він найбільш ймовірний. Йти на союз з радикалами канцлер не має наміру.
- СДПН, ВДН і «зелені». Про таку коаліції говорив Мартін Шульц. Як і про те, щоб зібрати в парламенті ліву більшість - СДПН, зелених і Ліву партію колишніх комуністів.
- «Велика коаліція», за аналогією з нинішньою. Такий варіант розглядається, але не цікавий обом політичним силам. Меркель вважає за краще більш монолітне об'єднання, а Шульц не бажає пробути ще один термін у тіні канцлера.
У Politico вважають, що будь-який результат виборів має глобальне політичне значення:
«Результат голосування неминуче залишить слід у світовій політиці та особливо вплине на ситуацію в Євросоюзі. Її (Німеччини - прим.авт.) вплив зросте, як тільки Великобританія вийде з ЄС в 2019 році»
Те, що Німеччина справляє ключовий вплив на політику ЄС очевидно. І найближчим часом це не зміниться, незважаючи на спроби французького президента Еммануеля Макрона голосно заявити про себе у геополітичному просторі. Відповідно, майбутній канцлер впливатиме на всі першорядні європейські та світові питання: міграція, оборона і безпека, бюджетна політика, майбутнє євро, трансатлантичне співробітництво, торгівля, клімат, зовнішня політика і т.д.
Якщо СДПН залишиться в меншості, в Бундестазі сформується сильний опозиційний рух курсу Меркель. Це сприятлива тенденція, оскільки сильна опозиція – запорука ефективного контролю дій влади.
Що стосується радикальних сил, найімовірніше вони займуть свою маргінальну нішу в парламенті і сконцентруються на популістській тактиці критики уряду. Зацікавленість в цих силах є у Росії, яка розраховувала розіграти карту міграційних проблем Європи в придушенні рейтингу Меркель. І частково їм це вдалося не без допомоги РФ, для якої розкол всередині Німеччини може сприяти розколу і загальноєвропейського майбутнього ЄС. Коментує Михайло Пашков, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова:
«Росії потрібна слабка Європа, з внутрішніми проблемами, суперечностями, конфліктами, що дасть можливість просувати свою політику і гнути свою лінію. У цьому ключі і будуть подальші дії РФ. Щось подібне, просто в іншому форматі, було з США. Тому багато що залежить від того, як РФ буде діяти по ходу німецьких виборів»
Але Меркель вчасно знайшла вирішення міграційних проблем за допомогою квот для країн-членів Союзу, за рахунок чого змогла відновити довіру німців. Як і утримати економічну стабільність країни, незважаючи на біженців, у небезпечності яких переконували німецьке суспільство радикальні політичні сили.
Ставлення до України
Як вважають аналітики, незалежно від того, хто переможе на виборах і як сформується коаліція в німецькому парламенті, кардинально на відносини з Україною це не вплине. Київ зможе розраховувати на підтримку Берліна у питанні російської агресії і санкційної політики. Загальновідомо, що бізнес Німеччини зацікавлений у знятті санкцій з РФ. Однак лідери гонки мають чітку проукраїнську позицію, змінювати яку ніхто з них публічно не виявляв бажання.
Малі партії Німеччини – вільні демократи і зелені – також не несуть істотних загроз. Потенційно вони можуть стати учасниками коаліції і впливати на політику партії влади, однак обидві раніше висловлювали свої проукраїнські позиції. Вплив радикальних партій на ставлення до України не має принципового значення. Більшою мірою ці партії мають намір вести боротьбу всередині країни і розхитувати стабільність двопартійної системи Німеччини, ніж займатися реальною політикою. Є висока ймовірність, що при попаданні в парламент їхні голоси будуть знаходитися в абсолютній меншості.
І все ж, як вважає Пашков, остаточну позицію в питанні підтримки України і подальшу долю україно-німецьких відносин можна буде отримати вже після виборів:
«Тільки після формування нового парламенту почне працювати на повну силу франко-німецький та європейський мотор з українського питання. Це дасть новий імпульс Нормандському формату. Раніше нічого очікувати не варто»
Україна зі свого боку буде співпрацювати з будь-яким урядом Німеччини. Адже в особі Берліна Київ бачить надійного союзника не тільки у вирішенні військового конфлікту з РФ і продовження санкцій, а й у підтримці європерспектив України, фінансової допомоги та посилення зовнішньоекономічних зв'язків. Коментує Уповноважений по країнах Східної Європи, Закавказзя та Центральної Азії МЗС Німеччини Андреас Пешке:
«Німеччина підтримує зближення України з ЄС. І ми дуже раді, що саме цього року було досягнуто значного прогресу. Безвізовий режим є дуже великим досягненням для ЄС і України. Набуття чинності Угоди про асоціацію та Угоди про вільну торгівлю – це теж дуже важливі кроки вперед. Тому що Угода про асоціацію означає не тільки вільну торгівлю між Україною та ЄС, але водночас наближення стандартів, регуляцію ряду законодавчих положень, введення загальних рамкових економічних умов. І це буде зближувати Україну з ЄС»
***
Без перебільшення результати виборів в Німеччині – вплинуть на майбутнє не тільки Європи, розвиток ситуації в Україні, а й усього світового порядку, а також стабільності західних демократичних цінностей. Результат прогнозований, це дає підстави вважати, що ЄС успішно завершує випробування на міцність – на користь загальної і сильної Європи. Маргінальні групи, популісти і радикали змогли пробратися в німецький Бундестаг не без зовнішньої допомоги тих, хто зацікавлений у послабленні ЄС. Але не знайшли належного відгуку серед німецького населення. Виборча кампанія завершиться через кілька днів і розпочнеться наступний етап політичної боротьби довжиною в 4 роки – формування нового уряду, більшості і курсу реформ на зміцнення німецької економіки, державності та загальноєвропейських цінностей.
Марія Гелюх
