Банківська система Латвії, яка стала однією з найбільших «пралень» по відмиванню тіньового капіталу з РФ, - перебуває під загрозою міжнародної ізоляції.
Як заявив посол Латвії в США Андріс Тейкманіс, в наслідок скандалу з ABLV Bank - банківською установою, яка є другою за величиною активів, країна наражається на кризу фінасової системи. Нещодавно ABLV Bank було викрито в незаконній діяльності з переміщення в офшори мільярдів доларів із РФ та країн колишнього СРСР, що обумовило високий ризик занесення Латвії до «сірого списку» FATF.
«Те, що вашу кредитну карту не приймуть в Німеччині, буде найменшим із проблем, які вам потрібно буде вирішувати, - сказав він в інтерв'ю Латвійському телебаченню.
Проблеми торкнуться не лише фізосіб, а й усієї економіки. «Об’єми експорту суттєво скоротяться, тому що будуть ускладнені транзакції за оплатою поставок. Це надзвичайно сильно вплине на всю нашу економіку», - повідомив Тейкманіс.
Комітету експертів Ради Європи MONEYVAL надав Латвії півроку на те, щоб покінчити з тіньовими операціями та «впорядкувати фінансовий сектор».
У третьому кварталі в країну приїде делегація MONEYVAL, яка спільно з Групою розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) оцінить поступ, і якщо він буде недостатнім, то в лютому 2020 року, на пленарному засіданні FATF, Латвія офіційно отримає статус «сірої зони».
На жаль, існує велика доля ймовірності, що виконати всі вимоги в належний строк Латвія не впорається, повідомила в четвер керівник Служби контролю по боротьбі з легалізацією незаконно набутих капіталів країни Ілзе Знотіня.
«Ми далеко від ситуації, щоб сказати «так». На жаль, на даний час результат оцінюємо як «50 на 50», -сказала вона: ситуацію ускладнює політична невизначеність, а іноземні партнери висловлюють занепокоєння затримками з формуванням нового уряду та неясністю його пріоритетів.
Нагадаємо, скандал з латвійським банком ABLV розгорівся в лютому, коли Мережа по боротьбі з фінансовими злочинами Мінфіну США оголосила, що банк був замішаний в операціях з легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом з Росії, України та Азербайджану.
Банк звинуватили в «проведенні через фіктивні компанії мільярдів доларів, отриманих внаслідок корупційних дій і викрадення активів», а також у тому, що відмивання грошей стало основою його бізнесу.
Латвійські банки більше двох десятиліть виконували роль плацдарму для транзиту капіталів з країн колишнього Радянського Союзу в ЄС, але різке зростання кількості російських клієнтів сталося на початку 2010 років, розповідає керівник відділу міжнародного податкового планування «Інфініті Груп».
Перша хвиля відбулася, коли Латвія почала видавати посвідчення на проживання при відкритті депозиту (інвестиційна програма), а друга - після банківської кризи на Кіпрі в 2013 році.
В результаті чого, до початку 2016-го країна з населенням в 1,95 мільйона і ВВП в 0,03% від світового проводила 1% усіх доларових платежів у світі.
Нагадаємо, що у наступному році Національний банк планує приділяти велику увагу фінансовому моніторингу в банках, який обумовлює діяльність установ в сфері протидії легалізації коштів здобутих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та поширенню зброї масового знищення. НБУ очікує, що наступного року Верховна Рада ухвалить новий закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів». Він передбачає суттєві зміни, які НБУ спільно з банківською спільнотою ставить за мету опрацювати для посилення контролю за операціями та забезпечення їх прозорості. У 2019 році Національний банк планує розпочати діагностику систем фінансового моніторингу банків, щоб не допустити їх використання для незаконних фінансових транзакцій.
