Виклик карети швидкої допомоги додому є надзвичайно дорогою процедурою, яку слід чітко регламентувати за класифікацією – коли швидкій слід виїздити, а коли – ні. Для лікування менш серйозних захворювань людина має звертатися до особистого сімейного лікаря. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів експерт з охорони громадського здоров’я, сімейний лікар, засновник і головний лікар клініки SQLAB Святослав Ханенко.
На думку експерта, виїзд швидкої допомоги на виклик додому є надзвичайно затратним і не завжди виправданим.
«У більшості кількості випадків люди телефонують до швидкої допомоги і замовляють виклик карети додому, маючи хворобу і стан, які не передбачають виїзду швидкої. Наприклад, людина з ГРВІ чи іншою подібною незначною хворобою, може самостійно сісти в транспорт і під’їхати на прийом до сімейного лікаря. Для цього не потрібно викликати додому дорогу карету зі спеціалістами. Проблема в тому, що люди звикли викликати швидку допомогу з будь-якого приводу, а це дуже дорого і часто в цьому немає потреби. Звісно, інколи бувають певні «перегиби», що карета не приїжджає туди, де її допомога дійсно потрібна. Однак це лише побічні ефекти реформи, яка не може бути не болючою»
засновник і головний лікар клініки для здорових SQLABСпеціаліст також переконаний, що для повного наведення порядку з викликами швидкої, слід затвердити для оператора швидкої допомоги алгоритм, який допоможе визначати, чи дійсно виклик потребує виїзду. Одночасно Святослав Ханенко пропонує ввести систему оплати зі страхового рахунку конкретного пацієнта.
«Оплата страхових послуг допомогла б людині уважніше приймати зважені рішення. Наприклад, людина має розуміти, що якщо вона витратить певний ліміт коштів на виклик швидкої, тоді у неї не залишиться ресурсів на консультації та інші послуги. Тобто, людина може сама подумати викликати їй швидку чи не викликати, чи можливо самостійно поїхати до свого сімейного лікаря, який працює за системою передоплачених послуг»
Водночас Святослав Ханенко скептично ставиться до запуску уніфікованої системи медичного страхування. За словами експерта, в Україні існує розповсюджений міф, що якщо ввести новий податок на медицину і сформувати за його допомогою страховий фонд, то проблеми вирішаться автоматично. Однак насправді це не так.
«Люди вважають, що якщо створити страховий фонд, то все одразу покращиться. Наприклад, ввести якийсь новий податок і зібрати у фонді 100 мільярдів гривень. Однак наступного дня усі застраховані хворі люди підуть лікуватися, система виставить рахунків на суму 1 трильйон гривень і такий фонд швидко збанкрутує. Набагато ефективніше ввести інститут сімейного лікаря, адже це дозволить здійснювати профілактику хвороб і попереджувати настання страхових випадків. Ось цей принцип «гроші ходять за пацієнтом» - це вже певний елемент страхової медицини. Коли сімейні лікарі організуються як первинний рівень системи і почнуть ефективно виконувати профілактику хвороб, зникне потреба обслуговувати вторинний і третинний рівні, а обсяги фінансування страхової медицини суттєво скоротяться»
Нагадаємо, Міністерство охорони здоров’я до кінця поточного року планує запровадити професійне ліцензування лікарів на законодавчому рівні. Також Уляна Супрун назвала міста, у яких виникли складнощі із впровадженням інституту сімейних лікарів.
