Закон «Про національну безпеку України» є кроком вперед у зміцненні оборони і враховує актуальні загрози та виклики, з якими зіткнулася країна впродовж останніх років. Водночас у документі не були враховані деякі важливі рекомендації експертів, які потребують доопрацювання в майбутньому. Про це в ексклюзивному коментарі інтернет-виданню UA.News розповів експерт групи «Національна безпека і оборона» коаліції ГО «Реанімаційний пакет реформ» Віктор Плахута.
За словами аналітика, ухвалення нового, окремого, закону про національну безпеку було необхідним, оскільки нині діючі Закони «Про основи національної безпеки України», «Про оборонне планування» та «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави», уже не відповідають актуальним загрозам і викликам, з якими країна зіткнулася впродовж останніх років.
Водночас, за словами Віктора Плахути, в ухваленому законі відсутня низка важливих рекомендацій українських і закордонних фахівців. По-перше, до закону не була внесена пропозиція фахівців знизити рівень секретності в секторі безпеки і оборони. Це дозволило б відкрити інформацію про оборонні бюджети і плани закупівель, а також надало б українським і закордонним приватним і державним компаніям рівний доступ до ринку озброєнь та військової техніки в України. Крім того, експерт зазначив, що в прикінцеві положення не внесли норму про необхідність переглянути закон України «Про державну таємницю».
По-друге, зазначив аналітик, розробники не внесли до фінального тексту закону побажання експертів, що стосуються призначення на посади міністра оборони та його оточення виключно цивільних осіб.
«До закону внесена норма про те, що міністр оборони, усі його заступники і державний секретар, мають бути цивільними. Згідно з нею, очільником Міноборони призначається цивільна особа, яка подає на затвердження президенту усіх своїх заступників, а також начальника Генштабу Збройних сил України (ЗСУ) і начальників різних військ ЗСУ. Цей принцип є одним з ключових серед країн-членів НАТО і забезпечує цивільний контроль над Збройними силами. Водночас не було враховано, що перед призначенням, вони мінімум 5 років не мають права обіймати посади у силових органах. Тобто, умовно «завтра» міністра оборони, його чинних заступників і держсекретаря можуть відправити у відставку, а потім призначити їх назад вже не як військових, а як цивільних осіб. Сподіваюсь, пізніше експертам вдасться внести цю правку до закону, адже це один з ключових принципів діяльності Північноатлантичного альянсу»
експерт групи «Національна безпека і оборона» коаліції ГО «Реанімаційний пакет реформ»Третім недоліком нового закону про нацбезпеку, Віктор Плахута назвав недостатньо чітке формулювання в документі повноважень органу з координації діяльності військово-промислового комплексу (ВПК) України.
«Сьогодні незрозуміло, хто відповідальний за проблеми у ВПК, незрозуміло до кого звертатися з питань реформування оборонної промисловості, реформування концерну «Укроборонпром» та корупційних скандалів. Україна потребує окремого міністерства або агентства з питань оборонної промисловості. В законі є згадка про створення такого органу, але там вкрай недостатньо інформації. Зокрема, незрозуміло, хто має призначати керівника такого органу, незрозумілі чіткі його функції. Також цей орган влади прописаний в законі не як один з головних у системі органів виконавчої влади, а як «один з». Тобто, він буде нести відповідальність на рівні з іншими органами, що схоже на розмиття відповідальності»
І четвертим недоліком нового закону про національну безпеку, експерт назвав відсутність у його тексті норми про те, що на розвиток ВПК має виділятися 0,5% ВВП України. Це при тому, що цей показник був передбачений у концепції розвитку сектору безпеки і оборони, яку президент затвердив у 2016 році.
Аналітик також зазначив, що в новому законі задекларована реформа Служби безпеки України (СБУ), однак незрозуміло як саме вона буде реалізовуватися на практиці.
«В прикінцевих положеннях закону вказано, що протягом півроку Кабінет міністрів має розробити проект нового Закону про Службу безпеки України. Однак поки що незрозуміло, як саме відбуватиметься реформування цього органу, як будуть реорганізовуватися існуючі сьогодні відділи по боротьбі з корупцією й економічними злочинами, на які є багато скарг від бізнесу і які не відповідають європейським стандартам»
Нагадаємо, 21 червня Верховна Рада схвалила закон про національну безпеку України. Документ розподіляє повноваження й компетенції органів сектору безпеки і оборони, а також передбачає стратегію інтеграції країни до Європейського союзу і НАТО.
За словами президента Петра Порошенка, закон дозволить Україні зміцнити військовий і оборонний потенціал, а також розширити військову співпрацю з союзниками і є кроком країни в напрямку інтеграції до НАТО.
