Найближчим часом у Києві з'явиться черговий кінний пам'ятник — на цей раз Іллі Муромцю, на честь перейменування парку Дружби Народів на парк Муромець. Ілля обіцяє зробити всі київські скульптури останніх років як за грандіозністю, так і за безглуздістю.
Пам'ятник авторства Володимира Журавля повинен з'явитися у парку вже влітку цього року. Кінна скульптура заввишки 4 метри сидітиме на 15-метровому пагорбі. Прототипом для Муромця послужив український силач Василь Вірастюк. Кажуть, що через це скульптору довелося шукати особливо витривалого коня — перебрали п'ять стаєнь. Незважаючи на ретельний підбір, пам'ятник (його макет вже показали ЗМІ) виявився безглуздим і непропорційним — Муромець-Вірастюк чи не більше за самого скакуна.
Пам`ятник Святославу. Фото: AlladolsАле навряд чи цей пам'ятник сподобається людині, яка хоч трохи розбирається в архітектурі (у широкому розумінні). Здається, що з 1990-х років українська скульптура стає дедалі гіршою. Кінний пам'ятник гетьману Сагайдачному, відкритий на Контрактовій площі в 2001 році, ніби успадковує вершника-Хмельницького, але при цьому посаджений на витоптаний земляний пагорб. Далі — гірше. Пам'ятник захисникам кордонів Вітчизни (2004) на Золотоворітській зображує козака, що стоїть на коні — коня затиснуто у нього між ніг незрозумілим чином. А пам'ятник князю Святославу на Пейзажці (2004) ніби об'ївся стероїдів — перекачаний кінь і занадто м'язистий князь з козацьким чубом сидять на труноподібному сірому постаменті.
Дивно, але у XXI столітті українські скульптори не можуть домогтися одночасно і витонченості, і монументальності. На відміну від авторів пам'ятника Богдану Хмельницькому або пам'ятника Щорсу, нині соромливо закритого банером.
