Турне Держсекретаря США Майка Помпео по країнах СНД нарешті привело його до України. 30 та 31 січня чиновник Білого Дому зустрічався із представниками української влади, включаючи президента Володимира Зеленського.
У запевненнях Держсекретаря – незаперечна підтримка нашої країни, її територіальної цілісності, суверенітету. Також – устремлінь в ЄС, НАТО, до демократії, енергонезалежності та подолання корупції.
Підсумки візиту Помпео: як працюють американські стратегії стримування
На посаді Держсекретаря США Майк Помпео відвідував Україну вперше. Цей візит планувався на самому початку року, але США «затримала» іранська криза, як пояснив держчиновник.
Київ став першою «зупинкою» Помпео на пострадянському просторі. Держсекретар також відвідав Білорусь, Казахстан та Узбекистан. Це дипломатичне турне – стратегія США щодо стримування Росії, вважає український дипломат Володимир Огризко:
«Це певна спроба американської дипломатії дати цим країнам як мінімум сигнал про те, що якщо ви поступово почнете переходити до нормальних цивілізованих форм правління своїми суспільствами і країнами, то можете розраховувати на нашу допомогу і підтримку. На мій погляд, це спокійна, цілеспрямована, довгограюча стратегія американців, які починають розуміти, що якщо цього не робити, то мрія Володимира Путіна про відновлення СРСР стане реальністю»
Для України це позитивний сигнал. Так як будь-які зовнішні заходи, спрямовані на стримування Росії в регіоні, грають на нашу користь. Поглинання Білорусі – те, чим останнім часом займається Кремль, становить пильний інтерес з боку США. А значить – будуть спроби цьому протистояти, що певним чином нівелює загрози безпеки з півночі для нашої країни.
Зустріч з Єпіфанієм
Цікаво, що Помпео зустрічався не тільки із представниками влади, а й з предстоятелем Православної Церкви України, митрополитом Єпіфанієм. Держсекретар висловив підтримку проголошенню автокефалії ПЦУ та її визнання іншими помісними православними церквами:
«Мені дуже приємно, що Грецька та Олександрійська православна церкви визнали Православну церкву України як свою автокефальну церкву. Росія ніколи не повинна перешкоджати чи не допускати дотримання фундаментальних прав українців»
Держсекретар СШАЯк пише журналіст Іван Верстюк, зустріч із главою автокефальної української церкви говорить багато про що. Головним чином про те, що у США є своє бачення ролі ПЦУ в геополітичних процесах:
«У Держдепартаменту США є політика щодо Російської православної церкви, яка продовжує будувати «рускій мір» від Владивостока до Каліфорнії. У США все так само діють парафії юрисдикції РПЦ, хоча Константинопольський патріархат заявляв свої права на регулювання усього церковного православного життя всіляких діаспор. Тому для Помпео було важливо підкреслити, що США вірять у позитив проголошення автокефалій церков, які раніше залежали від Москви»
Прес-конференція із Зеленським як відображення зовнішньополітичних пріоритетів США
Не менш цікавою з точки зору меседжів була і прес-конференція з президентом Володимиром Зеленським. На виході до преси Помпео озвучив все, що Держдепартамент вважає важливим щодо України і двосторонніх зв'язків.
«Українці повинні знати, що Україна є важливою країною. Це не просто географічне серце Європи – це фактично оплот і фортеця між Східною Європою та авторитаризмом. Це, безумовно, країна, яка годує європейців; підтримує труби, які обігрівають Європу. Що стосується вашої волі: 14 тисяч українців загинули, є багато поранених у тому конфлікті, який зараз відбувається на Донбасі»
Держсекретар СШАЦей посил абсолютно вписується в офіційну позицію Білого Дому – підтримка України. Хоч і дисонує із недавніми скандальними заявами Помпео про нашу державу не на камеру. У розмові «не під запис» з американською журналісткою на National Public Radio 25 січня Держсекретар заявив, що американців не турбує доля України.
Те, що Америка відводить нам роль певного регіонального лідера, швидше поки тільки бажане, ніж дійсне:
«США завжди розглядали Україну як інструмент, а не як союзника. Американська допомога завжди була дуже обмеженою і цілеспрямованою, щоб підтримувати Україну в необхідному стані. Це вина України, яка не стала такою як Польща – справжнім союзником США. Ми не стали тією державою, з яким вони готові підтримувати глибоке партнерство, продовжуємо в їхніх очах бути неефективною корумпованою державою»
Іншими словами, тут багато що залежить від нас самих. Що ми готові запропонувати і зробити, щоб зацікавити Штати інвестувати у наше лідерство.
«Можна спробувати заявити про спробу бути лідером складного пострадянського регіону, виключаючи країни Балтії, у яких є свої амбіції на цей рахунок. Але тут треба переконати американців, що Україна та її дипломатичний ресурс впораються із таким завданням»
Поки що Україна дотримується стратегії партнерства із Заходом, як таким. Зі Штатами, Євросоюзом, Канадою, Великобританією, яка залишила ЄС 31 січня, іншими впливовими прозахідними країнами. Тобто, не робить ставку на одного ключового союзника. У перспективі Києву належить визначатися, з ким і на яких умовах зближуватися, кажуть експерти. І в цьому відношенні вибір досить складний. Адже багато цілей головних союзників України – США та ЄС – все частіше не збігаються.
Майк Помпео: Крим – це Україна
Ще один чіткий посил не тільки на адресу Києва, а й Москви. Майк Помпео, автор так званої Кримської декларації США 2018 року, під час візиту в Україну заявив про те, що Вашингтон ніколи не визнає російську анексію українського півострова:
«Сполучені Штати захищають суверенітет і територіальну цілісність України. Ми продовжуємо підтримувати Україну у приєднанні до НАТО і зближенні з Євросоюзом. Ми відновили роботу Комісії США-Україна з питань стратегічного партнерства. У липні ми видали Кримську декларацію, де чітко вказано, що Крим – це частина України. США ніколи не визнає спроби Росії анексувати Крим»
Держсекретар СШАРазом з тим, Америка зацікавлена шукати дипломатичних шляхів впливу на Росію. І не дивлячись на те, що в цілому Україна і США готові поглиблювати співпрацю у військовій сфері і посилювати зв'язки в рамках НАТО, що було заявлено і Помпео, і Зеленським, йти на військову конфронтацію з Кремлем у Білого Дому намірів немає.
Для нас це означає те, що очікуваного залучення Вашингтона у врегулювання на Донбасі, найближчим часом не відбудеться.
«Є консенсус щодо України, який після 2014 року посилився, хоча є і червоні лінії – американці не братимуть участі у конфлікті на Донбасі»
Схоже на те, що нинішня українська влада це розуміє. Тому президент Зеленський також робить акцент на дипломатичному шляху:
«Сьогодні я висловив надію, що США будуть більш активно залучені у процеси мирного врегулювання на сході України і деокупацію Криму завдяки призначенню з цих питань окремого посадовця з Державного департаменту»
президент УкраїниНавіть на таке призначення експерти прогнозують не розраховувати. В силу скандалу з імпічментом Трампу, який виник через його тиск на Київ у політичних цілях, в результаті чого військова допомога Україні була призупинена. Так як в епізодах цього скандалу звучало ім'я спецпредставника США по Україні Курта Волкера, останній подав у відставку. З тих пір цей пост залишається вакантним. Як і посада посла США в Україні.
Підтримка всупереч
Багато аналітиків пишуть про те, що для адміністрації Білого Дому тема України – токсична. В силу все тих же скандалів – тиск Трампа на Зеленського, що обернувся імпічментом, звільнення посла США Марі Йованович, до чого причетний особистий адвокат Трампа Джуліані, недавні висловлювання Помпео.
Безумовно, ці скандали негативно впливають на відносини між країнами. І тим не менше, на офіційному рівні все залишається незмінним. А якщо розглядати конкретні сфери, підтримка зростає. Схоже на те, що Вашингтон, у спробах виправдатися перед загрозою імпічменту, підсилює допомогу Україні в оборонних цілях, поставками оборонних озброєнь і техніки, реформуванням ЗСУ, поглибленням взаємодії по лінії НАТО і тд.
Загальні обсяги підтримки України за різними програмами на 2020 рік оцінюються на рівні близько 1 мільярда доларів США.
Перед Новим роком, приймаючи Оборонний бюджет, Трамп підписав санкції проти «Північного потоку-2». Це допомогло Україні посилити переговорні позиції з російським Газпромом і підписати 5-річний транзитний контракт на прокачування газу з Росії в ЄС за допомогою української ГТС.
У цьому ключі США діяли виходячи зі своїх національних та комерційних інтересів, однак в даному випадку, американські та українські цілі щодо стримування російської газотранспортної експансії в ЄС збігаються.
Крім цього, 29 січня США ввели додаткові санкції проти чиновників і компаній Криму.
Все це, та багато іншого говорить на користь українсько-американських відносин. Разом з тим, існує ряд питань, над якими ще треба працювати і розвивати.
Невирішені питання і тіньовий порядок денний
Володимир Зеленський хотів би, щоб Америка активніше брала участь в інвестиціях в Україну – вкладала гроші у розвиток інфраструктури, транспорту, будівельні проекти, видобуток енергоресурсів. Також президент висловився про те, щоб Вашингтон скасував торговельні обмеження у вигляді мит на імпорт сталі.
Експерти припускають, що ці ініціативи поки не затребувані в Америці. Для якої Україна все ще високо-ризикова та корумпована країна, зі слабкою правовою системою і захисними механізмами для інвестицій. Щоб переломити це сприйняття, політичних заяв не достатньо, кажуть аналітики. Виправдовувати довіру необхідно реформами:
«Від України у справі розширення відносин із США також залежить поліпшення інвестиційного клімату та судова реформа. Американці можуть вкладати у ризиковані ринки, але повинні бути впевнені, що зможуть захистити власні інвестиції. Ще одне завдання – просування для американських інвесторів великих проектів, IT-сфери та новітніх технологій в Україні. Треба зрозуміти, які саме ніші українського бізнесу можуть бути цікавими США»
Будь-які дати візиту президента Зеленського до США також не позначені. Хоча це те питання, яке піднімається з моменту його інавгурації. В Америці запевняють, що особливих умов для цієї мети немає. Але і не поспішають підтверджувати якусь конкретику з цього питання.
В контексті імпічменту Трампа аналітики не виключають наявність тіньового порядку денного для візиту Помпео до Києва. І ймовірність того, що американці спробують отримати будь-які обіцянки або запевнення від української влади у цій справі або під майбутні президентські вибори в США, існує.
Однак з усіх цих політичних скандалів Україні варто робити правильні висновки. Не втручатися в американську політику. І максимально зберегти та примножити двопартійну підтримку Конгресу. Щоб вибудовувати відносини зі Штатами на рівні загальних цінностей, а не персоналій при владі.
Це також важливо в аспекті більш глобальних процесів. Адже у розрізі криз в Ірані, Сирії або на Далекому Сході завжди існує ризик того, що Україна може стати частиною тіньового порядку денного, на якому її інтереси можуть обміняти. Тому набагато важливіше мати спільність цінностей, ніж прихильність до політичних постатей. А тут в української влади є над чим попрацювати.
