$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+9° Київ +11° Варшава +6° Вашингтон

Власники ліквідованих банків повинні понести відповідальність: головне з інтерв'ю представника МВФ в Україні

Ілона Завальнюк 09 Січня 2020 13:11
Власники ліквідованих банків повинні понести відповідальність: головне з інтерв'ю представника МВФ в Україні

Представник Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Йоста Люнгман назвав головні елементи нової програми допомоги і пояснив, від чого залежить її затвердження.

Люнгман також розповів виданню «Еспресо», чому Фонд акцентує на справі «Приватбанку», незалежності НБУ та боротьбі з корупцією. Усе інтерв'ю за хвилину.

МВФ затвердить нову програму для України, ймовірно, на початку 2020 року. Це залежить від виконання попередніх заходів. «У разі їх впровадження програма почне з дуже хорошого старту і зменшить ті чи інші ризики». Однак, у чому ці заходи полягають, Люнгман не може розкрити до моменту узгодження програми Радою виконавчих директорів МВФ.

Основними елементами майбутньої програми на 5,5 млрд доларів стануть: макроекономічна стабільність, структурні економічні реформи, боротьба з корупцією, реформа банківського і фінсекторів, компенсація збитків від власників ліквідованих банків.

«Колишні власники ліквідованих банків повинні понести відповідальність і повернути частину коштів, витрачених платниками податків на ліквідацію банківської кризи». Протягом 2014-2015 років збитки, нанесені закритими банками, сягнули 15 млрд доларів (15% ВВП на той час). Решта фінустанов зупинили кредити, що лише посилило кризу.

Справа «Приватбанку» важлива, оскільки Україна вклала у нього 5,5 млрд доларів для збереження стабільності і захисту населення. А тепер гроші пора повернути і надалі не допускати подібних ситуацій. У цьому допоможе посилення банківського нагляду і регуляторної політики.

Незалежність і захист НБУ дозволить приймати складні економічні рішення на користь держави «на противагу опортуністичним інтересам тих чи інших кланів». Зараз особливості прийняття рішень у Нацбанку України і «рівень його незалежності можна порівняти з найкращими світовими практиками».

Перехід України на плаваючий курс валют пішов на користь довгостроковим макроекономічним інтересам, це попереджає накопичення негативних зовнішньоекономічних дисбалансів і утримує перманентно низький рівень інфляції. «Інфляція знаходиться трохи вище 5% пунктів, ми бачимо, що НБУ був досить успішним у своєму інфляційному таргетуванні».

Головний фактор зміцнення гривні важко встановити. Роль зіграли як приплив грошей від українських трудових мігрантів, так і величезні обсяги врожаю, а також привабливі ставки на держоблігації, високі ціни на український експорт і низькі - на імпорт. Для споживачів імпортних товарів зміцнення гривні корисно, як і для домогосподарств. А ось для експортерів це спричинило зниження виручки після її конвертації з валюти.

Україні варто звернути увагу на запуск страхових механізмів для фіксації певного курсу. «Проблема не у валютному курсі і не уподорожчанні національної валюти. А у тому, що в Україні недостатньо розвинені страхові механізми, які могли б забезпечувати українські економічні агенти».

Корупція відлякує інвесторів від України, тому МВФ наполягає на боротьбі з таким явищем. «У випадку України - корупція це не просто питання демократії або справедливості, вона макроекономічний прояв». Пріоритетами була побудова антикорупційних інституцій: обов'язкове декларування для посадових осіб, запуск НАБУ і антикорупційного суду. «В Україні щорічно спрямовуються не туди - мільярди гривень або доларів».

Нагадаємо, 7 грудня президент Зеленський обговорив по телефону з директором-розпорядником МВФ Крісталіною Георгієвою умови подальшої співпраці й досягли попередньої домовленості про нову трирічну програму у форматі розширеного фінансування (EFF) на загальну суму 5,5 млрд дол. Україна отримає транш від МВФ протягом кількох місяців, запевнив прем’єр-міністр Олексій Гончарук.