Вплив COVID-19 на торгівлю медичними товарами: світові тенденції та зміни в Україні
Пандемія COVID-19 негативно позначилася на обсягах глобальної торгівлі товарами та послугами у 2020 році, проте активізувала торгівлю товарами медичного призначення. Проблеми із забезпеченням достатніх запасів засобів індивідуального захисту (ЗІЗ), апаратів ШВЛ та фармацевтичних продуктів протягом усього періоду пандемії коронавірусу, особливо на початку 2020 року, змусили переглянути політики та активізувати дії з боку багатьох урядів, зокрема США, ЄС, Австралії та Японії. Ці країни формують перелік декількох ринків, які наразі активно прагнуть підвищити стійкість ланцюжка постачання шліхом нарощування внутрішнього виробничого потенціалу та диверсифікації джерел імпорту. Про це повідомляє IHS Markit.
В Україні оборот зовнішньої торгівлі медичними товарами теж збільшився більш ніж на чверть, передусім внаслідок зростання імпортних постачань, йдеться в повідомленні регулятора.
Обсяги міжнародної торгівлі медичними товарами у 2020 році збільшилися на тлі пандемії. Так зовнішньоторговельний світовий оборот медичними товарами за перше півріччя 2020 року зріс на 15.8% р/р. Про це повідомляє СОТ.
Більш ніж половина світового обороту медичними товарами забезпечено фармацевтичними виробами, однак найдинамічніше зростала торгівля засобами індивідуального захисту (маски, антисептики). Ключовими гравцями на ринку медичних товарів були США, Китай та Німеччина.
Фармацевтична торгівля в ЄС та Великобританії
Згідно з даними Global Trade Atlas (GTA) IHS Markit, США продовжували залишатися найбільшим імпортером фармацевтичних продуктів у світі протягом 2020 року, при цьому вартість їх імпорту становила майже 139 мільярдів доларів США.
Європейські країни з високим рівнем доходу, включаючи Великобританію, Німеччину, Францію, Італію, Іспанію і Бельгію, також входять до переліку 15 найбільших імпортерів, так само як і Китай, Японія, Канада, РФ і Австралія.
З-поміж 15 найбільших світових імпортерів фармацевтичних препаратів (показано рисунку 1) тільки РФ (-23,1%) і Великобританія (-8,1%) зареєстрували зниження імпорту у 2020 році, при цьому у всіх інших країнах спостерігається зростання, попри проблеми, обумовлені пандемією.
Рисунок 1 – Динаміка імпорту фармацевтичної продукції
Джерело: IHS Markit.
Падіння імпорту фармацевтичних препаратів до Великобританії відповідає скороченню на 8.0% р/р у 2019 році, що, ймовірно, пов'язано з впливом Brexit в перехідний період. Вартість імпорту з 15 провідних країн становило 76,7% світового фармацевтичного імпорту у 2020 році.
Що стосується експорту, Німеччина зберегла свої позиції найбільшого у світі експортера в вартісному вираженні у 2020 році з обсягом експорту 97,6 млрд доларів США (зростання на 8,1% р/р).
Рисунок 2 – Динаміка експорту фармацевтичної продукції
Джерело: IHS Markit.
Більшість провідних експортерів входять до переліку провідних імпортерів, окрім Росії, а це дозволяє припустити, що всі ці країни відіграють важливу роль в глобальних ланцюжках поставок фармацевтичної продукції.
Варто зазначити, Нідерланди та Індія експортують фармацевтичну продукцію в найбільшу кількість країн - 219 і 213 країн відповідно. Всі країни повідомили про зростання фармацевтичного експорту, за винятком Великобританії - як у 2020 (-9,3%), так і у 2019 році (-10,6%), тенденція, яка передує пандемії й значною мірою пов'язана з Brexit.
Вартість експорту з 15 найбільших компаній становить 87,2% світового фармацевтичного експорту у 2020 році, повідомляють в IHS Markit.
Зовнішня торгівля медичними товарами в Україні
Україна істотно наростила імпорт медичних товарів, проте водночас зростав і їх експорт. У 2020 році експорт медичних товарів з України збільшився на 14.2% шляхом зростання показників усіх позицій.
Рисунок 3 - Торгівля медичними товарами
Джерело: НБУ.
Найбільший внесок у зростання мали фармацевтичні вироби та реагенти, що використовуються для виробництва тестів на виявлення коронавірусу.
У I кварталі 2020 року суттєво зросли експортні поставки засобів індивідуального захисту (зокрема масок). Утім, це практично не мало впливу на загальний експорт – частка медичних товарів у неенергетичному експорті товарів становила лише 0.9% у 2020 (0.8% у 2019 році).
Водночас з урахуванням слабших позицій вітчизняного виробництва у порівнянні з розвиненими країнами (за технологічною складністю, новими розробками, імпортозалежністю, відповідністю міжнародним стандартам тощо), зростання попиту на медичні товари з боку домогосподарств, лікувальних закладів, держави призвело до нарощування їх імпорту.
Найбільший внесок у зростання імпорту (на 27.4%) мали медичне обладнання та фармацевтична продукція.
Рисунок 4 - Внески в річну зміну неенергетичного імпорту, в. п.
Джерело: НБУ.
Нарощування імпорту засобів індивідуального захисту було помірним, зокрема завдяки розширенню внутрішнього виробництва. Частка медичних товарів у неенергетичному імпорті збільшилася з 6.6% у 2019 році до 9.4% у 2020 році. Закупівлі медичних товарів стримали загальний імпорт від ще більшого падіння за результатами 2020 року – за їх вирахуванням він знизився б на 9.6%, а не на 7.9%.
Нагадаємо, Україна розробляє одразу три власних вакцини від коронавірусу. Наразі в Україні майже повністю використовували вакцину проти COVID-19, зарезервовану для першого щеплення в рамках вакцинації населення.