$ 39.67 € 42.52 zł 9.86
+14° Київ +14° Варшава +6° Вашингтон
Вплив COVID-19 на інфляцію: як змінилися ціни в Україні

Вплив COVID-19 на інфляцію: як змінилися ціни в Україні

10 Квітня 2020 17:28

В умовах боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, економіка зазнає падіння, після того, як стрімке поширення пандемії вимусило уряд до непопулярних рішень. Це призвело до  вимог забезпечити максимальні заходи соціальної самоізоляції, змусивши бізнес закритися, а працівників залишитися вдома.

Це спричинило панічні настрої на валютному ринку, створивши істотний тиск на валютний курс. Водночас спостерігався ажіотажний попит на споживчому ринку щодо низки товарів першої необхідності та медичні препарати.

Згідно з даними Національного банку, ціни на харчові продукти продовжують зростати, але за останній тиждень спостерігалося ослаблення ажіотажного попиту.

Опираючись на дані Держстату, ми вирішили з’ясувати рівень інфляції, та як зросли ціни в Україні.

Індекси цін у березні

Згідно з даними Державної служби статистики України (ДССУ), інфляція на споживчому ринку в березні 2020 року у порівнянні з лютим 2020 року становила - 0,8%. З початку року зростання інфляції відомство фіксує на рівні  – 0,7%.



Рисунок 1 - Зміни цін (у % до попереднього місяця)

Джерело: ДССУ.

Варто зазначити, базова інфляція в березні 2020 року у порівнянні з лютим 2020 року становила 1,3%. Зростання базової інфляції з початку року становить – 1,0%.

Щодо змін цінового сегмента споживчого ринку, то за даними Нацбанку, прискорення зростання цін відбулося на окремі товари, зокрема овочі борщового набору, гречку, м’ясо, туалетний папір, часник, лимони, цибулю, ліки, імбир.  Також значно зростали в ціні продукти «антисептики» – часник, цибуля, лимони. Ажіотажний попит на них спостерігався і під час свинячого грипу 2009 року.

До своєрідних «індикаторів кризи» традиційно належить попит на гречану крупу та туалетний папір. Отже, як споживчий ринок відреагував зміною ціни на ажіотажний попит.

Зміна цін на споживчому ринку

За даними Держстату (ДССУ), на споживчому ринку в березні ціни на харчові продукти та безалкогольні напої зросли на 0,4%.

Держстат підтверджує, найбільше подорожчали гречані крупи — на 5,2%. На 3,9-1,2% - зросли ціни на фрукти, цукор, рис, овочі, макаронні вироби, яловичину. Водночас —  на 12,3% подешевшали яйця, на 2,2-0,2% – м’ясо птиці, молоко, безалкогольні напої, сметана, сири.



Рисунок 2 - Зміни цін на харчові продукти та безалкогольні напої (у % до попереднього місяця)

Джерело: ДССУ.

У березні зросли в ціні одяг і взуття — на 12,8%, зокрема взуття – на 13,6%, одяг – на 12,1%.

Ціна на ринку ЖКП

Зниження цін (тарифів) на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива — на 2,8% відбулося в основному коштом здешевлення природного газу — на 11,6% і гарячої води, опалення — на 5,2%.



Рисунок 3 - Зміни цін на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива (у % до попереднього місяця)

Джерело: ДССУ.

У сфері охорони здоров’я ціни зросли — на 1,4%, що передусім зумовлено подорожчанням фармацевтичної продукції — на 1,9%.

Транспортні послуги

Ціни на транспорт зросли — на 0,7%. Ключовими факторами зростання цін є подорожчання проїзду в залізничному пасажирському транспорті — на 4,4% та автомобілів — на 4,0%.



Рисунок 4 - Зміни цін на транспорт (у % до попереднього місяця)

Джерело: ДССУ.

Водночас подешевшали паливо та мастила  — на 1,7%.

У сфері зв’язку ціни зросли — на 0,6%, що пов’язано з підвищенням тарифів на місцевий телефонний зв’язок на 17,4%.

Отже, як можемо переконатися зростання цін у березні було не істотним (табл. 1).

Таблиця 1 - Зміни споживчих цін на товари та послуги



Джерело: ДССУ.

Отже, зростання цін на окремі товари є наслідком як підвищеного попити, так і через звуження пропозиції. Наприклад, зростання цін на м’ясо та овочі борщового набору можна пояснити закриттям ринків та відсутністю міжміського сполучення (відповідно, зменшилась, або ж зникла пропозиція з боку дрібних господарств).

В підсумку слід зазначити, наслідком подорожчання слід відзначити вплив декількох факторів. Перший – наслідок ажіотажного попиту на валютному ринку, що зумовило  цінове зростання. Другим фактором є звуження пропозиції через запровадження карантинних заходів і закриття продовольчих ринків.

Валютний фактор вплинув на девальваційні процеси гривні, що також мало вплив на ціни (лимони та часник переважно імпортуються).

На лікарські препарати ціни зростають під тиском попиту та послаблення гривні. Натомість зростання цін на послуги стримуються обмеженим попитом на них. Зокрема, в останні дні практично зупинили зростання ціни на послуги доставки із закладів громадського харчування. Незмінними залишились і послуги хімічного чищення, які доступні для замовлення через інтернет. Триває зниження цін на паливо під впливом падіння світових цін внаслідок надлишкової пропозиції та падіння попиту.