$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+9° Київ +15° Варшава +3° Вашингтон
Вплив коронакризи на економіку в серпні: реальний сектор та фінансові ринки

Вплив коронакризи на економіку в серпні: реальний сектор та фінансові ринки

01 Жовтня 2020 16:11

Через жорсткі карантинні обмеження та внаслідок різкого зниження попиту економіка України у квітні-червні поточного року зазнала падіння ВВП в розмірі 11,4%. Як наслідок, у порівнянні з I кварталом 2020 року, реальний ВВП в II кварталі зменшився на 9,9% у сезонно скоригованому вимірі.

Проте, у серпні тривало поступове відновлення економічної активності: падіння індексу виробництва базових галузей сповільнилося до 1.6% р/р насамперед завдяки торгівлі та будівництву, повідомляє Нацбанк у вересневому макроекономічному та монетарному огляді.

Ми вирішили висвітлити основні чинники відновлення економічної активності та монетарні умови їх реалізації.

Економічна активність у серпні

Відновлення економічної активності у серпні тривало поступово: падіння індексу виробництва базових галузей (ІВБГ) сповільнилося до 1.6% р/р насамперед завдяки торгівлі та будівництву.

Таблиця 1 - Індекс виробництва базових галузей (ІВБГ), % р/р

 

Джерело: НБУ, ДССУ.

На тлі поліпшення показників експорту стрімко зросла гуртова торгівля. Нагадаємо, падіння гуртового товарообороту уповільнилося до 0.2% р/р за січень-серпень з 1.3% р/р у січні-липні.

Окрім гуртової торгівлі, зростання експорту зернових та перевезень будівельних матеріалів зумовило сповільнення падіння в транспорті.

Варто зазначити, реалізація державних інфраструктурних проєктів, зокрема «Велике будівництво», забезпечила відновлення зростання в будівельній галузі. Нагадаємо, в структурі виробленої будівельної продукції, нове будівництво становить 39,8% від загального обсягу виробленої будівельної продукції, ремонт (капітальний та поточний) – 33,2%, реконструкція та технічне переоснащення – 27,0%, йдеться в повідомленні Держстату. В розрізі обсягів виробленої будівельної продукції за видами переважають інженерні споруди, зокрема транспортні споруди (25,2%), автостради, вулиці та дороги (25,2%).



Рисунок 1 - Внески в річну зміну ІВБГ, в. п.

Джерело: НБУ.

Зростання доходів населення, поліпшення споживчих настроїв та переорієнтація на внутрішній туризм на тлі збереження обмежень на закордонні подорожі підтримували роздрібну торгівлю.



Рисунок 2 - Роздрібна торгівля та зарплата, % р/р

Джерело: ДССУ, Info Sapiens.

Варто зазначити, у серпні зростання заробітних плат прискорилося (до 8.6% р/р у номінальному та до 6.0% р/р у реальному вимірі) на тлі подальшого пожвавлення економічної активності. Тривало відновлення попиту на робочу силу, який, однак, залишався нижчим за докарантинний рівень. Зацікавленість у пошуку та динаміка кількості резюме послабилася у порівнянні з липнем, що, ймовірно, було спричинено сезонним працевлаштуванням.

Спад у сільському господарстві сповільнився внаслідок поліпшення показників тваринництва. Натомість падіння в промисловості поглибилося на тлі скорочення виробництва в енергетиці, все ще слабкого інвестиційного попиту, погіршення зовнішньої кон’юнктури для хімічної продукції та вичерпання запасів насіння соняшнику, що призвело до відновлення спаду в харчовій промисловості.

Інфляція

У серпні 2020 року споживча інфляція у річному вимірі становила 2.5% (2.4% у липні) та очікувано перебувала нижче цільового діапазону 5% ± 1 в. п., повідомляють в НБУ.

Таблиця 2 -  Зміна цінових індексів ІСЦ та ІЦВ у 2020 році



Джерело: НБУ.

Варто зазначити, енергоносії подорожчали, проте у зв’язку зі збільшенням світових цін та відображення ефектів слабшої гривні, здорожчання було здебільшого нівельовано сповільненням зростання цін на харчові продукти.

Своєю чергою, на останні впливала достатня пропозиція, у тому числі внаслідок нарощення імпорту. Базова інфляція незначно прискорилася (до 3.2% р/р з 3.0% р/р у липні) через послаблення гривні та посилення споживчого попиту. У серпні 2020 року падіння цін у промисловості сповільнилось (до 4.7% р/р з 7.5% р/р у липні). Насамперед це пояснюється зростанням світових цін на енергоносії, а також підвищенням зовнішнього попиту та експортних цін на окремі товари українського виробництва.

Монетарні умови та фінансові ринки

У вересні Нацбанк ухвалив рішення залишити облікову ставку без змін – 6%. Монетарна політика залишалася стимулюючою – ключова ставка перебувала нижче її нейтрального рівня, що забезпечуватиме відновлення економіки в умовах помірної інфляції та високої невизначеності щодо подальшого перебігу пандемії в Україні та світі.

Вартість ресурсів на міжбанківському ринку продовжувала корелювати із динамікою ключової ставки, а зростання ліквідності банківської системи утримувало UONIA на рівні нижньої межі коридору ставок НБУ.

Зростання дохідності гривневих ОВДП на вторинному ринку зумовлювалося як загальносвітовою тенденцією зменшення інтересу інвесторів до ризикових активів, так і зростанням суверенної премії за ризик України, на яку орієнтуються іноземні інвестори, та погіршенням курсових очікувань.

У серпні банки продовжили знижувати гривневі ставки для своїх клієнтів під впливом загальної тенденції до здешевлення вартості міжбанківських ресурсів.

Таблиця 3 - Основні показники, що характеризують стан грошово-кредитного ринку, млн грн

 

Джерело: НБУ.

Одночасно зберігався приплив коштів у банківську систему. Зростання попиту з боку окремих груп імпортерів у вересні та на тлі погіршення апетиту інвесторів до активів країн, що розвиваються, призвели до зростання попиту на іноземну валюту. Це спричинило незначне послаблення курсу гривні до долара. За таких умов сальдо інтервенцій Нацбанку у вересні було від’ємним і становило 0.2 млрд дол.

Нагадаємо, минулого тижня Нацбанк абсорбував ліквідність у гривні, здійснюючи інтервенції з продажу валюти. В підсумку за тиждень відплив ліквідності в НБУ становив 3.9 млрд грн. Відтак в цілому ліквідність зросла до 171 млрд грн, вперше за три місяці збільшившись понад 170 млрд грн