$ 38.08 € 41.49 zł 9.64
+6° Київ +7° Варшава +23° Вашингтон

Вплив коронакризи на держбанки: як зміняться бізнес-моделі фінустанов

Діденко Сергій 10 Липня 2020 15:59
Вплив коронакризи на держбанки: як зміняться бізнес-моделі фінустанов

Міністерство фінансів України нещодавно оприлюднило інформацію щодо діяльності банків держсектору.  За підсумками першого кварталу держбанки отримали прибуток у розмірі 11,1 млрд грн, що на 37% більше, ніж за відповідний період минулого року (8,1 млрд грн). Варто зазначити, що 94%  або 10,4 млрд грн – прибуток АТ КБ «ПриватБанк».

Проте коронакриза вносить свої корективи. В нинішніх умовах державні банки збільшили обсяги купівлі ОВДП, кредитування муніципалітетів та інфраструктурних проєктів. Доступ до кредитів рефінансування від Нацбанку дає їм змогу здійснювати такі операції у значних обсягах.

Відповідна практика стала прийнятною у 2020 році, зважаючи на різке зростання дефіциту бюджету та труднощі із залученням фінансування від інших кредиторів. Проте надалі вона може мати небажані наслідки для бізнес-моделей та інвестиційної привабливості держбанків, відтак ця практика буде максимально згортатися в посткризовий період, зазначають в НБУ.

Місія держбанків в умовах кризи

Цьогоріч до рекордних значень зріс дефіцит державного бюджету. Це зумовлено необхідністю підтримання економіки, допомоги вразливим верствам населення та фінансування заходів боротьби із поширенням COVID-19.



Рисунок 1 – Зміна держбюджету 2020

Джерело: НБУ.

На 2020 рік також заплановано реалізацію масштабних інфраструктурних проєктів, зокрема будівництва доріг держпідприємством Укравтодор, що також вимагає залучення істотних обсягів фінансування.

Нагадаємо, окрім антикризових заходів, Національний банк перерахував 42,72 млрд грн свого прибутку за 2019 рік до держбюджету. Це на 2 млрд грн більше, ніж планувалося державним бюджетом на 2020 рік. Усю суму прибутку було перераховано відразу.

Завдяки відновленню співпраці з МВФ Україна отримає значні обсяги зовнішнього фінансування. Проте цього не буде достатньо для покриття бюджетного дефіциту. Тож залишатиметься необхідність залучати кошти на внутрішньому ринку через розміщення ОВДП, наголошують в НБУ.

На відміну від 2019 року, інтерес в іноземних портфельних інвесторів до урядових облігацій практично зник. Тож важливу роль у фінансуванні дефіциту покладається на банківський сектор. Традиційно найбільшими утримувачами ОВДП є держбанки.



Рисунок 2 - Обсяги ОВДП у власності банків, млрд грн

Джерело: НБУ.

Станом на кінець травня 2020 року держбанки мали на балансі облігації вартістю 386 млрд грн, або 84% загального обсягу паперів у власності українських банків. З цієї суми 231 млрд грн – справедлива вартість ОВДП, які держбанки отримали через докапіталізацію в попередні роки.

У березні – травні 2020 року держбанки сукупно збільшили свої інвестиції в ОВДП на 60 млрд грн. Приватні фінустанови менш активні на ринку ОВДП, хоча надалі їхній попит може зростати з огляду на високий рівень ліквідності.

Фактори зміни бізнес-моделей держбанків

В умовах кризи, для пожвавлення економіки фінансовими ресурсами, державні банки здійснюють викуп цінних паперів внутрішньої позики уряду. Йдеться фактично про емісійні операції, або «фіскальне домінування», як антикризові заходи, оскільки уряд здійснює випуск ОВДП, банки їх купують, надалі отримуючи рефінансування від Нацбанку, забезпечивши кредити державними паперами (ОВДП). Відтак активне придбання ОВДП державними банками суттєво змінить структуру активів держбанків.  Згідно з оцінками НБУ, частка урядових цінних паперів у активах на кінець 2020 року може сягнути до 50%.

Хоча ці інструменти не несуть кредитних чи валютних ризиків, така зміна матиме певні негативні наслідки. Держбанки по суті можуть стати квазіфондами фінансування державних програм. Це применшуватиме їх основну функцію – кредитування, та зумовить необхідність коригування бізнес-моделей, знизить долю класичного банківського бізнесу в операційних доходах.

Водночас зросте частка фондування від НБУ в пасивах, вартість якого прив’язана до облікової ставки. А це – поява додаткових процентних ризиків.



Рисунок 3 - Оцінка впливу придбання ОВДП коштом рефінансування Нацбанку на структуру балансів держбанків

Джерело: НБУ.

Ще один небажаний наслідок зміни бізнес-моделей – подальше збільшення частки держави у банківському секторі.

Внаслідок розчищення сектору та націоналізації Приватбанку частка державних банків зросла до понад половини активів банківської системи України. Варто зазначити, станом на травень частка державних банків (із Приватбанком) у чистих активах за І квартал скоротилася на 1.1 в. п. (до 54.2%), а в депозитах фізичних осіб – на 0.8 в. п. (до 60.8%). Частка чистих активів найбільших двадцяти банків не змінилася – 92.2%.



Рисунок 4 - Загальні активи банків, млрд грн

Джерело: НБУ.

Державою чітко визначено, що ця частка має надалі неухильно знижуватися. Проте нарощення ОВДП в активах держбанків ускладнить досягнення поставленої мети. Значного фінансування державними банками дефіциту бюджету та інфраструктурних проєктів у 2020 році не уникнути – це елемент вимушеної короткострокової антикризової політики. Вкрай важливо, щоб придбання ОВДП відбувалося на ринкових умовах та виважено.

Проте в наступних роках від практики фінансування дефіциту бюджету потрібно відмовитися, наголошують в НБУ, тим самим забезпечивши збереження фінансової стійкості та інвестиційної привабливості держбанків.