Карантинні обмеження та коронакриза по-різному позначилися на показниках діяльності небанківських фінансових установ. Найбільше кризові явища позначилися на секторі кредитних спілок. Це призвело до істотного зниження їх активності навесні, а погіршення якості активів через неповернення кредитів позичальниками призвело до збитків, повідомляє пресслужба Нацбанку.
Кризова ситуація створила додатковий тиск на ринок, діяльність якого й без того була ускладнена через законодавче обмеження щодо супровідних фінансових послуг. Проте, НБУ наголошує на перспективності сектору в умовах адаптації до запровадженого пруденційного нагляду на тлі посткризового відновлення.
Сектор кредитних спілок
Сектор кредитних спілок розвивається повільно, зазначають в НБУ. Обсяги активів майже не зростають, кількість гравців скорочується. Активи кредитних спілок зростають дуже повільно, а їхня кількість зменшується. З діючих кредитних спілок третина не залучає депозити. Близько чверті членів кредитних спілок отримало кредити. Щодо клієнтської бази, то лише 23% членів кредитних спілок є активними, тобто користуються послугами кредитних спілок.
Рисунок 1 - Загальні активи кредитних спілок та частка членів кредитних спілок, що отримали кредити
Джерело: НБУ.
Кредитним спілкам непросто конкурувати з іншими кредиторами: можливості надавати супровідні фінансові послуги законодавчо обмежені. Ставки кредитування нижчі у порівнянні з іншими небанківськими кредиторами, але близькі до банківських.
Рисунок 2 - Структура основної суми заборгованості за кредитами КС, млрд грн
Джерело: НБУ.
Під час кризи ситуація загострилася. На початку карантину кредитним спілкам було тимчасово заборонено приймати клієнтів у відділеннях. Хоча така заборона діяла й для інших небанківських кредиторів, вони продовжували обслуговувати клієнтів онлайн, що було неможливим для кредитних спілок. Крім того, під час кризи почала погіршуватись якість обслуговування позик, які забезпечені переважно лише порукою. Прострочка виникла не лише за ризиковими споживчими кредитами, а й за кредитами на бізнес-потреби, що значною мірою сконцентровані в агросекторі.
Рисунок 3 - Частка непрацюючих кредитів КС за видами
Джерело: НБУ.
Загалом саме через формування резервів за кредитами у 2020 році кредитні спілки почали генерувати збитки. При цьому навіть тепер резерви часто є недостатніми, бо відображають переважно фактичні збитки, а не очікувані. Крім того, значна частина кредитних спілок не має достатнього обсягу чистих процентних доходів для покриття адміністративних витрат. Відповідно кредитні спілки не мають можливості нарощувати капітал, а тому 12 з них працюють із порушенням вимог до достатності капіталу, зазначає регулятор.
Фінансові компанії
Найбільш динамічний розвиток в Україні останнім часом продемонстрували саме фінансові компанії. Чисельність фінкомпаній протягом останніх трьох років зросла на 30%.
Рисунок 4 - Кількість надавачів фінансових послуг
Джерело: НБУ.
Як зазначають в НБУ, кожна шоста компанія із зареєстрованих наразі неактивна. Окрім цього, в структурі активів фінансових компаній переважає дебіторська заборгованість, обсяги якої є надзвичайно волатильними. За поточних вимог до дебіторської заборгованості включаються і кредитні активи. У зобов’язаннях більшість становлять ресурси, джерела походження яких не деталізовано у звітності. Це свідчить про недостатню повноту розкриття інформації про діяльність багатьох фінансових компаній (рис. 5).
Рисунок 5 - Структура зобов’язань фінансових компаній, млрд грн
Джерело: НБУ.
У валовому кредитному портфелі фінансових компаній переважають кредити юридичним особам, їхня частка становить 78%.
Рисунок 6 - Залишки валових кредитів фінансових компаній, млрд грн
Джерело: НБУ.
Основною фінансовою послугою, яку надають фінансові компанії, тривалий час було кредитування. У 2020 році його обсяги дещо поступились обсягам послуг факторингу.
Фінансові компанії часто є ланками в перерозподілі коштів у межах груп під спільним контролем. Разом з тим на ринку присутні класичні фінансові компанії, які здійснюють кредитування, значна частка позик нині надається домогосподарствам.
Ці кредити здебільшого є короткими, однак переважно беззаставними – отже, ризиковими. Надвисокі ставки, що сягають 1–2% на день, покривають основні ризики.
Фінансові компанії також зробили дещо жорсткішими стандарти кредитування. Тож у порівнянні з другим півріччям 2019 року обсяги кредитування знизились. А протягом карантину попит на позики фінансових компаній скоротився помітно. Проте з початку літа спостерігається його відновлення. Обсяг лізингових операцій у порівнянні з другим півріччям 2019 року також знизився на 25%. Лише обсяги факторингових операцій фінкомпаній загалом зростають. Більшість з них стосується викупу непрацюючих кредитів. Загалом карантинні обмеження відчутно позначилися на обсягах діяльності фінкомпаній.
У I кварталі 2020 року вони продемонстрували збиток уперше після більш як двох років прибуткової діяльності. Сукупний фінансовий результат за перше півріччя був уже позитивним.
Ризики та перспективи
Після проходження гострої фази економічної кризи та з початком відновлення економічної активності очікується зростання обсягів надання послуг фінансовими компаніями. Кредитні спілки, на яких криза позначилася найбільше, ймовірно відновлюватимуть показники діяльності довше.
В НБУ зазначають, що кількість компаній може знижуватись і надалі, переважно через добровільну здачу ліцензії тими компаніями, що не проводять активну діяльність.
Проте, з огляду на популярність кредитних спілок, Національний банк України планує створити об’єднану кредитну спілку. Організація буде відповідати за забезпечення фінансової інклюзії та посилення захисту споживачів фінансових послуг. Створення нової спілки дозволить поліпшити консолідацію в секторі кредитних спілок, а великі фінансові установи сектору зможуть підвищити якість кредитного портфеля та оцінку кредитних ризиків.
