Вплив коронакризи на життя простих українців: попит на ринку праці та доходи громадян

Вплив коронакризи на життя простих українців: попит на ринку праці та доходи громадян

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

У 2020 році внаслідок коронакризи зростання реальних доходів українців, яке тривало протягом трьох останніх років, уповільнилося. Основними причинами уповільнення є зниження ділової активності, падіння заробітної плати й зростання безробіття.

Після певного поліпшення у першому кварталі 2020 року у другому на тлі запровадження карантину рівень безробіття стрімко зріс, повідомляють в НБУ.

Однак вже наприкінці кварталу з послабленням карантинних обмежень і попит, відтак пропозиція робочої сили почали відновлюватися. Проте рівень безробіття знижуватиметься поступово – бізнес буде обережним у розширенні штат працівників через ризик другої хвилі коронавірусу. Водночас зростання реальних зарплат відновиться вже у 2021 році, зазначають аналітики Нацбанку.

Отже, ми вирішили висвітлити ключові тенденції на ринку праці та їх вплив на доходи домогосподарств й життя простих українців.

Тенденції зайнятості в другому кварталі 2020 року

У I кварталі 2020 року тривало зниження рівня безробіття за методологією МОП (до 7.9% у сезонно скоригованому вимірі та 8.6% – у нескоригованому). Сприятлива динаміка показників зайнятості на початку року, попри послаблення економічної активності, частково пояснюється тим, що статистика збиралася переважно до запровадження карантину.

Рисунок 1 – Рівень безробіття за МОП та рівень участі в робочій силі, %

Джерело: ДССУ, Info Sapiens, розрахунки НБУ.

Тривало й стрімке зростання участі в робочій силі, зокрема через зростання чисельності жінок та осіб передпенсійного віку (50-59 років). Як і раніше, це значною мірою пояснювалося запровадженням наприкінці 2017 року змін до пенсійного законодавства, що передбачали поступове збільшення страхового стажу для призначення пенсії.

У другому кварталі вплив карантинних обмежень на ринок праці був широкомасштабним – за оцінкою НБУ, рівень зайнятості суттєво знизився, тоді як рівень безробіття – стрімко зріс. Кількість зареєстрованих безробітних також суттєво зросла. Причиною останнього була як втрата населенням роботи, так і спрощення процедури реєстрації та скорочення термінів отримання статусу безробітного.

Водночас, як і очікувалося, підвищення рівня безробіття стримувало зниження рівня участі в робочій силі, зокрема через заходи із самоізоляції для уникнення захворювання. Основним чинником зменшення попиту на робочу силу були карантинні заборони на діяльність окремих секторів, та відповідно спад економіки.

Рисунок 2 – Помісячна динаміка вакансій за окремими секторами, % м/м та накопичувально з лютого 2020 року, %

Джерело: work.ua, НБУ.

Водночас на тлі оголошення плану пом’якшення карантинних заходів у середині травня попит на робочу силу почав поступово відновлюватися, про що свідчила щотижнева динаміка вакансій. Однак через збереження низки карантинних обмежень та слабку економічну активність попит на робочу силу залишався нижче докарантинного рівня, зокрема у сферах продажів, транспорту, обслуговування.

Про тимчасове зниження рівня участі в робочій силі свідчило різке падіння індексів пошуку роботи та кількості розміщених резюме на сайтах пошуку роботи в найгостріший період карантинних обмежень.

Тимчасове зниження пропозиції робочої сили стало наслідком як соціального дистанціювання, так і обмежень на роботу громадського транспорту, а відтак вплинуло і на наміри шукати нову роботу.

Рисунок 3 – Індикатори попиту на робочу силу у 2020 році: кількість вакансій, тис.

Джерело: ДСЗУ, work.ua, розрахунки НБУ.

Послаблення карантину уже в травні спричинило швидке відновлення пропозиції робочої сили, яка в червні за щотижневими даними кількості резюме повернулася на докарантинний рівень.

Рисунок 4 – Індикатори пропозиції робочої сили

Джерело: work.ua, Google Trends, розрахунки НБУ.

Активність в пошуку роботи відновився не лише на внутрішньому ринку праці, але й за кордоном, чому сприяло часткове відкриття державних кордонів на виїзд з метою працевлаштування, зазначають в НБУ.

Сповільнення зростання доходів населення

Карантин позначився на показниках оплати праці в Україні вже в І кварталі 2020 року. Так, у березні зростання фонду оплати праці сповільнилося до 10% р/р (у порівнянні з 14% р/р у лютому), а у квітні й травні його обсяг залишився незмінним у порівнянні з торішніми показниками аналогійного періоду.

Такі показники є наслідком стрімкого скорочення відпрацьованого робочого часу в усіх видах діяльності, особливо у готельно-ресторанному бізнесі. Натомість внесок скорочення зайнятості у зміну фонду оплати праці залишився стриманим.

Рисунок 5 – Окремі категорії доходів населення, млрд грн

Джерело: ДССУ, ДКСУ, ПФУ, розрахунки НБУ.

Очікувано скоротилися прибуток та змішаний дохід і оплата праці працівників малих підприємств через погіршення їхнього фінансового стану. Крім того, оплата праці з-за кордону скоротилася через повернення частини мігрантів в Україну й обмеження здійснення нових виїздів за кордон.

Вплив державної підтримки на доходи домогосподарств

На час карантину розширено наявні та запроваджено нові види соціальної підтримки. Найбільший обсяг підтримки надано у вигляді пенсійних виплат.  У квітні здійснено одноразові доплати до пенсій і збільшено виплати пенсіонерам старше 80 років, з травня проведено індексацію пенсій. Надалі збільшення пенсій підтримає чергове підвищення з 01 липня прожиткового мінімуму.

Для підтримки тих, хто втратив роботу, збільшено планові видатки на допомогу по безробіттю. Для зниження впливу карантину на зайнятість запроваджено механізм надання допомоги з часткового безробіття, а для підтримки фізичних осіб-підприємців запроваджено допомогу на дітей молодше 10 років.

Нагадаємо, відповідно до статті 471 Закону України «Про зайнятість населення», роботодавцям з-поміж суб’єктів малого та середнього підприємництва, які зупинили чи скоротили свою діяльність у зв’язку з карантином, надається допомога по частковому безробіттю. Як зазначає Держслужба зайнятості, протягом періоду з 28.04.2020 року по 30 червня 2020 року 131 тис. роботодавців отримали позитивні рішення щодо виплати заробітної плати 266 тис. працюючих.

 

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!