Національний банк України оприлюднив етапи впровадження оновлених регуляторних вимог до банків на період 2021–2024 років, повідомила сьогодні пресслужба регулятора.
Як запевняють у відомстві, зміни вимог ґрунтуються на міжнародних стандартах регулювання діяльності банків, визначених Базельським комітетом та директивами Європейського Союзу.
Для гарантування збереження коштів вкладників та інших кредиторів, суттєві ризики, притаманні діяльності банку, повинні бути покриті капіталом.
Відтак йдеться про поетапні заходи підвищення фінансової стійкості як кожного окремого банку, так і банківської системи загалом. Таким чином, протягом цих років поступово посилюватиметься захищеність та здатність банків протистояти кризовим явищам.
Ми вирішили висвітлити етапи упровадження регуляцій для банків у 2021–2024 роках.
2021 рік
Починаючи з 1 січня 2021 року НБУ запроваджує коефіцієнт чистого стабільного фінансування (NSFR) - одного із двох коефіцієнтів ліквідності, розроблених Базельським комітетом.
Нині в Україні вже запроваджено коефіцієнт покриття ліквідністю (LCR), який став заміною нормативів ліквідності (Н4, Н5).
Новий норматив NSFR стимулюватиме банки покладатися на стабільніші та довші за строками джерела фондування, наприклад довгострокові депозити, зменшуючи свою залежність від короткострокового фінансування.
У IV кварталі 2020 року – I кварталі 2021 року – запроваджено визначення строків активації буфера консервації капіталу та буфера системної важливості. Запровадження вимог щодо формування цих буферів капіталу було тимчасово зупинене в березні поточного року через коронакризу.
Мораторій дав змогу банкам спрямувати створений запас капіталу на поглинання збитків та підтримку кредитування економіки.
Друга половина 2021 року
Запровадження вимог підвищення ваг ризику для незабезпечених споживчих кредитів до 150%. Це стимулюватиме банки до зваженої кредитної політики й забезпечення покриття капіталом ризиків, спричинених споживчим кредитуванням без забезпечення. Водночас це захистить сектор від накопичення системних ризиків, що сприятиме збереженню фінансової стабільності.
Протягом цього періоду запланована імплементація вимог щодо запровадження процесів ICAAP/ILAAP (оцінка достатності внутрішнього капіталу та внутрішньої ліквідності), стане підсумковим кроком у введенні нових стандартів організації системи управління ризиками в банках.
Потребу в капіталі та запасі ліквідності для покриття усіх суттєвих ризиків, притаманних діяльності, банки визначатимуть на трирічному часовому горизонті.
В НБУ запевняють, впровадження ICAAP/ILAAP сприятиме створенню ефективних процесів планування та управління капіталом, що мають забезпечити достатність капіталу та ліквідність банків на рівні, необхідному для їх стійкості як у звичайних, так і в стресових ситуаціях.
НБУ оцінюватиме ефективність процесів ICAAP/ILAAP у межах наглядового процесу SREP (Supervisory Review and Evaluation Process).
З 1 січня 2022 року
З початку 2022 року НБУ планує запровадити мінімальні вимоги щодо покриття капіталом операційного та ринкового ризиків.
В межах розрахунку мінімальних вимог до капіталу наразі банки зобов’язанні тримати капітал лише на покриття кредитного ризику і частково — ринкового ризику (у частині відкритої валютної позиції).
Від початку 2022 року банки повинні будуть розраховувати достатність капіталу також і з урахуванням операційного та ринкового ризиків.
Варто зазначити, операційний ризик відображає ймовірність збитків або недоотримання банком доходів унаслідок недоліків або помилок у процесах, навмисних або ненавмисних дій третіх осіб, збоїв у роботі інформаційних систем, впливу зовнішніх факторів на зразок карантинних обмежень.
Ринковий ризик – це ймовірність втрат через несприятливу зміну курсів іноземних валют, процентних ставок, вартості фінансових інструментів тощо.
Вже понад 15 років покриття капіталом операційного та ринкового ризиків є усталеною практикою в європейських країнах, а коронакриза лише підтвердила необхідність запровадження таких вимог для українських банків.
НБУ наразі затвердив порядок визначення банками мінімального розміру операційного ризику та врахування його під час розрахунку нормативів достатності капіталу.
З 2024 року
Починаючи з 2024 відбуватимуться процеси приведення структури капіталу банків у відповідність до міжнародних стандартів. Для цього планується запровадження трирівневої структури капіталу (основний капітал 1 рівня, додатковий капітал 1 рівня та капітал 2 рівня), нові вимоги до складових капіталу та порядку вирахувань із капіталу, а також додаткові «пруденційні фільтри», спрямовані на очищення капіталу від складових, які по суті не здатні поглинати збитки та не забезпечують фінансову стійкість банку, запровадження коефіцієнту левериджу, який встановлює вимоги до достатності капіталу залежно від загального обсягу активів (без застосування коефіцієнтів зваження на ризик).
Рисунок 1 – План впровадження нових регуляторних вимог
Джерело: НБУ.
Це посилить чинні вимоги, що стане завершальним етапом формування цілісної системи вимог до достатності капіталу банків та забезпечить її уніфікацію з європейськими підходами.
НБУ також може підвищити індивідуальні нормативи достатності капіталу для кожного окремого банку, якщо виконання мінімальних загальних вимог до достатності капіталу не гарантуватиме його фінансової стійкості.
Індивідуальні нормативи базуватимуться на результатах наглядового процесу SREP, який, серед іншого, включатиме оцінку ефективності процесу ICAAP.
В підсумку варто зазначити, перед запровадженням усіх перелічених вимог до капіталу регулятор планує ретельно проаналізувати посткризовий стан банківського сектору, зокрема шляхом проведення оцінки якості активів, запланованої на першу половину 2021 року.
За результатами моніторингу НБУ визначить готовність банківського сектору до запровадження нових вимог до капіталу та встановленню відповідної тривалості перехідних періодів.
