На переговорах Тристоронньої контактної групи у Мінську обговорюється проведення у квітні наступного етапу обміну полоненими. Окрім заручників «Л/ДНР», Київ ініціює повернення в Україну також кримських татар, які відбувають покарання в Росії за тероризм через зв’язки з організацією Хізб ут-Тахрір. Про головні проблеми, загрози і заготовані російські «пастки» для України в новому обміні полоненими, в ексклюзивному інтерв’ю UA.News розповів співголова Громадської ініціативи «Права Справа» Дмитро Снєгирьов.
На переговорах у Мінську обговорюється новий обмін полоненими, який планують провести до кінця березня. Які головні проблеми й специфіка нинішнього етапу?
Так, на Мюнхенській конференції з безпеки Зеленський повідомив, що за один обмін повернути всіх наших полонених не вийде, оскільки їх понад 200 осіб. Цю ж цифру підтвердив і Секретар РНБО Олексій Данилов. Однак пізніше українська сторона вже заявила про 240 заручників, а СБУ озвучило цифру в 184 заручники. 19 лютого Міністерство внутрішніх справ України заявило про 213 встановлених осіб і ще три десятки людей без чіткого місця перебування – тобто, фактично 240 полонених.
Навіщо МВС, яке взагалі не має відношення до процедури обміну, оприлюднило такі цифри, для мене лишається загадкою. Таке враження, що відомство Арсена Авакова грає якусь свою гру, або дає неперевірені і необ’єктивні цифри. Якщо МВС має докази такої кількості заручників, воно зобов’язане терміново оприлюднити їх і передати підгрупам ТКГ у Мінську.
Крім того, президент Зеленський у Мюнхені заявив, що переговори з обміну тривають на двох напрямах: у Мінську в рамках ТКГ щодо осіб, які перебувають за ґратами і в підвалах ОРДЛО, та з Росією, стосовно заручників на її території, переважну більшість яких становлять кримські татари. До того ж, глава держави заявив, що деякі з людей, яких Київ хоче обміняти, могли вже померти через катування і в Україну можна повернути тіла лише деяких з них.
«Є ще одна проблема. Згідно з Мінськими домовленостями, в процесі обміну існує формула «всіх на всіх». Однак пізніше, у рамках нормандської зустрічі, це формулювання було змінене на «усіх встановлених на усіх встановлених». Натомість, ось такий різнобій у цифрах та невизначеність списків заручників з української сторони, підвищують загрозу зриву обміну. Представники «ДНР» Дар’я Морозова та «ЛНР» Ольга Кобцева, а також Москва заявили, що Київ досі не узгодив списки на обмін і озвучує різні цифри кількості полонених, тож можливість обміну найближчим часом неможлива. Ці заяви свідчать про неготовність української сторони до обміну, тобто, вона сама створює для них підстави. Ба більше, Україна фактично сама блокує процес обміну, а терористи й РФ використовують ці помилки у власних цілях»
політичний експертСкільки кримських татар, які перебувають у російських в’язницях, планує обміняти Київ?
Дмитро Снєгирьов: Ситуація зі внесенням у списки на обмін представників кримськотатарського народу, сьогодні незрозуміла. За даними української сторони, на території РФ в ув’язненні перебувають 86 осіб. Причому Київ включив їх у загальний список на обмін – в єдиний список із заручниками «Л/ДНР». І це велика помилка. Потрібно сформувати окремий список на обмін – «кримський». Це підкреслювало б юрисдикцію України над кримським півостровом. Тож Україні слід було наполягати виключно на трьох окремих треках обміну: обмін військовополоненими на території неконтрольованих районів Донецької і Луганської областей, Російської Федерації, і на території незаконно анексованого Криму.
«Крім того, Україні слід обов’язково вимагати реалізації процедури юридичної очистки ув’язнених. Адже більшість кримських татар засуджені російським судом по справах, пов’язаних з діяльністю забороненої і визнаної терористичною в Росії організацією Хізб ут-Тахрір. Якщо звільнені кримські татари не пройдуть цю процедуру, наша країна, по-перше, визнає юрисдикцію Росії над тимчасово окупованим Кримом, а по-друге, потрапить у чергову пастку Кремля – визнає факт засудження цих людей за статтями щодо причетності до діяльності терористичних організацій. Тобто, в такому разі, на міжнародній арені Україну почнуть асоціювати з країною, яка підтримує тероризм. Це дуже небезпечний сценарій і це заготована пастка Російської Федерації. Якщо ми, не дай Боже, на неї пристанемо, отримаємо дуже негативні наслідки в аспекті подальших обмінів і взагалі міжнародного іміджу»
політичний експертУсі вищеописані нюанси і проблеми, Кремль використовує для тиску на Київ. В українських ЗМІ піднімається хвиля інформації щодо не включення кримських татар в обмінні списки. Причому відносини Меджлісу з Хізб ут-Тахрір далеко не ідеальні, між цими організаціями давно існують колізії. Тобто, фактично для Києва формується т.зв. юридична «виделка», коли жодне з рішень є неприйнятним. Паралельно Москва просуває тезу, що внесення кримських татар у списки на обмін, можливе лише за умов певних економічних і політичних поступок з боку Києва. Зокрема, в обмін на відновлення Україною постачання води на територію незаконно анексованого Криму.
На тлі відверто непрофесійних заяв Офісу президента про можливість відновлення водопостачання, уся ця ситуація формує дуже негативну картину для України. Ці сценарії досить небезпечні і реально можуть заблокувати обмін полоненими.
Крім того, тут є ще одна проблема. Мустафа Джемільов заявив, що самі кримські татари можуть відмовитися від обміну, якщо дізнаються, що їх можуть обміняти на бандитів. Усвідомлюючи, що Київ не має т.зв. «обмінного списку», і що йому немає кого запропонувати на обмін, РФ і «Л/ДНР» будуть знову вимагати включити в списки на обмін осіб причетних до діяльності російських спецслужб, співробітників «Беркуту», або відвертих злочинців, які не мають жодного відношення до усіх цих подій.
Чому президент Зеленський так активно форсує проведення обміну полоненими?
Дмитро Снєгирьов: Таким чином, Володимир Зеленський намагається продемонструвати життєдіяльність Мінських домовленостей. Обмін військовополоненими і бранцями є одним з пунктів угод і їхнє виконання дозволяє почати реалізацію інших аспектів договору.
«Водночас це, знову ж таки, небезпечний сценарій для України. Якщо ми підтверджуємо чинність і життєздатність Мінських домовленостей, то після виконання одного з пунктів угод – обміну «всіх на всіх», Росія буде наполягати на виконанні інших пунктів, зокрема політичної частини Мінських домовленостей, тобто імплементації «формули Штайнмаєра». Тому в мене є побоювання, що російська сторона буде тиснути на Україну щодо обміну полоненими до наступної зустрічі в нормандському форматі, яка запланована на квітень»
політичний експертЯкщо це станеться, то це дозволить російській стороні продемонструвати свою договороспроможність і звинуватити українську сторону у невиконанні зобов’язань за політичною частиною Мінських угод. Тут для України є свої «пастки». В таких умовах, Києву краще грати на випередження, ніж потім займатися мінімізацією негативних наслідків програшу на політичній арені.
