Обсяги торгівлі між Україною та Європейським союзом у 2018 році зросли на 9%, а ЄС отримав 42% загальних обсягів українського експорту, йдеться в матеріалах UA.NEWS.
Про це йдеться у третьому щорічному звіті Європейської комісії про виконання 35 найбільших торговельних угод, укладених ЄС з 62 країнами-партнерами, зокрема і з Україною.
Отже, як змінилася структура зовнішньої торгівлі України під впливом зміни основних торговельних партнерів.
Зовнішньоторговельний баланс
Україна експортувала товари у січні-серпні 2019 року на суму 33 млрд 030,4 млн. дол. США, повідомляє Державна служба статистики України.
Рисунок 1 - Темпи зростання (зниження) експорту товарів (у % до відповідного періоду попереднього року, наростальним підсумком)
Джерело: ДССУ
Варто зазначити, що об’єм експорту перевищив торішні показники майже на 7 %, що склало 106,9% за відповідний період січня-серпня 2018 року.
Імпорт товарів у січні-серпні 2019 року складає – 38 млрд 873,1 млн. дол., або 108,2% у порівнянні з показниками січня-серпня 2018 року.
Рисунок 2 - Темпи зростання (зниження) імпорту товарів (у % до відповідного періоду попереднього року, зростальним підсумком)
Джерело: ДССУ
В підсумку зазначимо, негативне сальдо у порівняні з торішніми показниками зросло на 836,3 млн. дол. США, та склало 5 млрд 842,7 млн. дол. (у січні-серпні 2018 року сальдо також негативне – 5 млрд 006,4 млн. дол. США).
Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,85 (у січні-серпні 2018 року – 0,86).
Географічний аспект торгівлі
Зовнішньоторговельні операції проводились із партнерами із 219 країн світу, йдеться в повідомлення Держстату.
Варто зазначити, що експорт української продукції до країни-агресора скоротився у порівнянні із торішніми показниками відповідного періоду (січень-серпень 2018 року) і становить 88%, щоправда, в грошовому вираженні це майже не помітно. Проте імпорт скоротився неістотно – лише на 3%, і становить 12,7% від загального імпорту товарів в Україну, або майже 5 млрд доларів США.
Найбільші обсяги експорту українських товарів та сировини до європейських країн, за даними Держстату, надходили до Польщі. За вісім місяців Україна поставила продукції на 2 млрд 257 млн дол. США., збільшивши експорт до сусідньої країни майже на 5%.
На другому місці РФ, до якої Україна експортувала на 2 млрд 174,5 млн дол. США. При цьому рівень експорту до країни-агресора впав на 11,2%.
Найбільший експорт товару зафіксовано до Китаю — зростання за відповідний період сягнуло майже 78 %, що у грошовому вираженні дорівнює 2 млрд 353,3 млн дол. США. Відчутно скоротився експорт з Індією (8,1%), Італією (9,2%), Угорщиною (7,1) та Туреччиною (2,6%).
Щодо товарної структури зовнішньої торгівлі, то Україна здебільшого експортує сировину. На першому місці – продаж культур рослинного походження (7 млрд 740,8 млн дол.), який зріс на 42%. Майже на таку ж суму країна продає чорні метали (6 млрд 300,3 млн. дол.). На третьому місці за кількістю експорту жири та олії тваринного або рослинного походження, яких продано на 3 млрд 30 млн дол., що на 3,2% більше, ніж минулого року. Майже на чверть зріс експорт руд, шлаку та золи (1 млрд 505 млн дол.).
На 16% скоротився експорт ядерних реакторів, котлів та машин, а також понад 15% втрачено по позиції постачання закордон електричних машин.
Майже на чверть збільшився імпорт із Китаю (26,2%). Саме з цієї країни Україна завозила найбільше товарів та сировини протягом 8 місяців (5 млрд 710,9 млн дол.).
Друге місце за кількістю імпорту посідає РФ, звідки Україна закуповує здебільшого нафту та газ. Нам довелося викласти 4 млрд 939,2 млн дол. на закупівлю в РФ необхідних товарів та сировини.
Третє місце посідає Німеччина, звідки Україна імпортувала за 8 місяців товарів на суму 4 млрд 13,3 млн дол. (+0,5%).
Нагадаємо, станом на 01 жовтня 2019 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, складають $21 437,7 млн (в еквіваленті), повідомляє Національний банк України.
Це засвідчує той факт, що золотовалютні резерви країни зменшилися на 2,6%, порівнюючи з вереснем 2019 року, що указує на недостатність надходження валютного виторгу, відтак зміни балансу попиту та пропозиції на валютному ринку.
