Зовнішня торгівля: підсумки експорту та імпорту товарів

Зовнішня торгівля: підсумки експорту та імпорту товарів

Діденко Сергій
Автор
Діденко Сергій
UA.NEWS
Поділитись:

Кон’юнктура на світових товарних ринках для українських експортерів поліпшилася завдяки поступовій активізації попиту, зазначають в НБУ.

Проте, згідно з даними Держстату, у серпні ситуація на світових ринках відображала незмінність. У порівнянні з торішніми показниками, падіння експорту та імпорту залишалися майже на колишніх рівнях.

Зовнішня торгівля товарами у січні-серпні 2020 року

Протягом періоду січня-серпня 2020 року експорт товарів становив  30842,9 млн. дол. США, йдеться в повідомленні Держстату (ДССУ).  У порівнянні з показниками січня-серпня 2019 року рівень експорту становить  93,4%.

 

Рисунок 1 – Темпи зростання (зниження) експорту товарів, % до відповідного періоду попереднього року, наростаючим підсумком

Джерело: ДССУ.

За січень-серпень 2020 року імпорт товарів становить 33241,6 млн. дол. У порівняні з торішніми показниками аналогічного періоду, рівень імпорту зазнав ще більшого падіння й становить  85,4%.

 

Рисунок 2 – Темпи зростання (зниження) імпорту товарів, % до відповідного періоду попереднього року, наростаючим підсумком

Джерело: ДССУ.

Різниця в оцінці потоків експорту та імпорту указує на негативне сальдо торгівлі товарами в розмірі –  2398,7 млн. дол. Проти торішніх показників, разом з обсягами зовнішньої торгівлі, негативне сальдо зменшилося майже на 41% (у січні-серпні 2019 року негативне сальдо становило 5915,3 млн. дол.).

Варто зазначити, що коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,93 (у січні-серпні 2019 року – 0,85).

Географія торгівельних відносин та фактори ціноутворення

Зовнішньоторговельні операції України проводились із партнерами з 225 країн світу. Ключовим торгівельними партнерами  залишаються ЄС та Китай (таблиця 1).

Таблиця 1 – Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами у січні-серпні 2020 року

 

Джерело: ДССУ.

Варто зазначити, за підсумками I півріччя 2020 року експорт товарів і послуг проти I півріччя 2019 року скоротився на 2 099,5 млн дол.

Рисунок 3 – Топ країн експортерів у 1 півріччі 2020 року

Джерело: Мінекономіки. 

Минулого місяця додатковий тиск на зростання світових цін здійснювали специфічні фактори пропозиції. Такими виявилися очікування погіршення врожаю соняшнику через поточну посуху, що  спричинило різке зростання цін на соняшникову олію.

Ціни на зернові також почали зростання: вихід на ринок нового врожаю не задовольнив істотний попит з боку країн Близького Сходу та Китаю.

Ціни на сталь та відповідно й залізну руду зросли завдяки поступовій активізації попиту не лише в КНР, а й у країнах Європи та Туреччині.

Ціни на нафту коливалися у вузькому діапазоні – дія угоди ОПЕК+ була частково нівельована побоюваннями щодо подальшого послаблення попиту внаслідок нової хвилі COVID-19.

Ціни на природний газ зростали через підвищення попиту з наближенням опалювального сезону.

В підсумку варто зазначити, що зовнішня торгівля зазнала падіння внаслідок зниження ділової активності промислових підприємств та скорочення виробництва в усіх країнах, де вживаються заходи проти розповсюдження COVID-19, що призвело до глобального зменшення попиту та, як наслідок, падіння цін на світових товарних ринках. Значна сировинна спрямованість українського експорту та суттєва залежність вітчизняних підприємств від зовнішнього ринку збуту, враховуючи існуючу волатильність кон’юнктури світових ринків, обумовлює залежність обсягу надходження валютних ресурсів від зовнішніх цінових коливань, впливаючи тим самим на стабільність валютного ринку. Додатковий фактор, що посилює волатильність на валютному ринку, — це погіршення епідеміологічної ситуації у світі, що негативно впливає на інтерес інвесторів до ризикових активів, зокрема країн з ринками, що розвиваються.

Поділитись:

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Sorry that something went wrong, repeat again!